Як з’явилися на Землі перші люди

Могутній Дух Землі жив собі самотою у своєму великому селі і дуже нудьгував.

— Ох і нудьга! — бідкався він.

Та найбільше дошкуляло йому те, що не було в нього приятеля, з яким можна було б викурити люльку. А треба сказати, що тютюн ріс усюди. Отож Дух Землі був один-однісінький і мусив палити на самоті. А опівдні не було кому приготувати для нього обід. Йому зовсім не подобалося жити самому, і він вирішив: «Треба створити людей, щоб вони готували мені обід і палили зі мною тютюн».

Пішов він до лісу і знайшов дерево, на якому росли горіхи нкула. Потрусив він дерево, і горіхи попадали додолу.. Дух Землі позбирав горіхи й повернувся додому. Багато днів ходив він до лісу по горіхи нкула, аж поки наносив їх велику купу. Подивився на них Дух Землі і подумав: «Певно, вже досить».

Зсипав він усі горіхи до одного кошика і відніс його на берег великого озера. Там у нього була велика й гарна пірога. Пересипав він горіхи до піроги й покликав крокодила, що саме висунув голову з води:

— Йди-но сюди!

Крокодил підплив до Духа Землі, і той впріг його в пірогу.

— Пливи! — наказав він крокодилу. А треба вам сказати, що Дух Землі ніколи сам не веслував.

Крокодил слухняно потягнув пірогу за собою.

— Далі від берега,— наказав Дух Землі крокодилові, і той поплив на середину озера.

Крокодил довго гріб лапами, і з них почала сочитися кров, але він все гріб і гріб. То було велике озеро, таке велике, що й берегів не видно, таке велике, що тяглося аж туди, де сідає сонце. Отож крокодил усе плив і плив, тягнучи за собою пірогу все далі й далі.

Коли вже далеченько відплив від берега, Дух Землі наказав йому спинитися.

Крокодил охоче спинився. Дух Землі взяв найбільшого горіха, дмухнув на нього й мовив:

— Ти будеш першим чоловіком!

І кинув горіха у воду. Горіх не потонув, а поплив до берега.

Тоді Дух Землі схопив другого горіха, дмухнув на нього і теж кинув у воду:

— Ти будеш жінкою!

І цей горіх не потонув, а поплив до берега. Так само Дух Землі вчинив з усіма іншими горіхами.

А тоді наказав крокодилу тягти пірогу до берега.

Крокодил послухався, почав гребти лапами і потяг пірогу до берега. Коли вони дісталися берега, Дух Землі вийшов на сухий пісок, де на нього уже чекав натовп людей. їхній ватажок виступив уперед і сказав:

— Це я!

А інші закричали:

— Це ми! Це ми!

Дух Землі повів людей до своєї оселі і, коли вони прийшли на великий майдан, мовив:

— Ось тут ви житимете.

Дух Землі став вождем. Він розмовляв із чоловіками, жінки готували їсти, а треба сказати, що куховарити вони вміли, і Дух Землі більше не нудьгував. А після обіду чоловіки курили люльки і розповідали один одному про різні пригоди.


Оцінити:
1 зірочка2 зірочки3 зірочки4 зірочки5 зірочок

up