Пес і кіт

Біг якось пес та й ніс спілі кокосові горіхи, коли це назустріч йому кіт.

— Куди ти несеш кокосові горіхи? — питається кіт.

— На продаж,— відповідає пес.

— Скільки ж ти за них просиш?

— Оці два маленькі по одному ескудо, оці більші по півтора ескудо, решту по два з половиною.

— Слухай-но, позич мені ці горіхи. Завтра я продам свій арахіс, а післязавтра поверну тобі гроші.

— Гаразд! — сказав пес і віддав усі горіхи котові, а той враз поїв їх. Того ж дня хтось передав котові гостинця — кукурудзяну кашу. Пес сидів поруч із котом, але той не дав йому ані ложки тої каші. Промовчав пес, а про себе подумав:

«Диви-но! Поїв усі мої горіхи, з’їв кукурудзяну кашу, а мені не дав ані горішка, ані зернятка. Не бачити мені грошей! Нехай би повернув хоч горіхи!»

І пес зажадав назад свої кокосові горіхи! А кіт вигнув спину і втупився в землю.

— Горіхи! Горіхи! Віддай мої горіхи! — гарчав пес.

— Горіхи! Та вони ж усі зелені! — вишкірився кіт і дряпонув пса.

Пес заскавчав і позадкував.

«Що ж це таке? Чого він раніше не скаржився на те, що горіхи зелені? Що він задумав?» — промайнуло в голові у пса. Він знову кинувся до кота і грізно загарчав:

— Ану віддавай мої горіхи!

А кіт знову вигнув спину:

— Зелені вони! Недозрілі! — і подряпав псові носа.

— Скаву! Скаву! Скаву! — заскавучав пес та як дремене.

Відтоді пес і кіт стали ворогами повіки. І коли ви побачите кота з вигнутою спиною, будьте певні — він сердиться на пса і все через ті горіхи!


Оцінити:
1 зірочка2 зірочки3 зірочки4 зірочки5 зірочок

up