Курочко, курочко, дай мені золота!

Грецька казка

Жили-були чоловік і жінка. Якось рано-вранці чоловік пішов у поле орати. Іде, коли чує — сонце і місяць сперечаються. Побачили вони чоловіка та й питають:

— Скажи, чоловіче добрий, хто з нас краще світить?

— Від обох є користь,— відповідає чоловік,— сонце світить вдень, місяць — уночі.

— За те, що ти нас розсудив, візьми в дарунок білу курку,— мовили місяць і сонце,— коли тобі буде важко з грішми, ти попроси: «Курочко, курочко, дай мені золота!» — і вона нанесе його вдосталь.

Прийшов чоловік додому, покликав дружину:

— Жінко, замкни двері, я тобі щось покажу.

— Що там?

— Іди побачиш, як ми будемо багатіти,— він дістав курку, поставив її на стіл і проказав:

— Курочко, курочко, дай мені золота!

Курка за якусь мить знесла цілу купу золота.

— Тепер ми багаті! — радів чоловік.— Коли нам треба буде грошей, курка знесе вдосталь. Але гляди, нікому ні слова!

— Що ти таке мелеш? — образилася жінка.— Я нікому не скажу. Тоді чоловік навантажив золотом віслюка і поїхав у місто за покупками. Скупився і заїхав до одного майстра.

— Змайструй мені срібну клітку для курки,— попросив його.

— Гаразд, я прийду,— погодився той.

Наступного дня прийшов майстер до чоловіка і взявся робити клітку, але виявилося, що не вистачає маленьких цвяшків.

Зібрався чоловік у місто по цвяшки.

— Нащо ви робите курці срібну клітку? — спитав майстер у жінки, коли чоловік пішов з дому.— Ви ж бідні люди.

— Бо курка не проста,— відповіла вона.

— А мені здається, що вона така ж, як і всі.

— Зараз побачиш,— розсміялася жінка і, поставивши курку на стіл, проказала: — Курочко, курочко, дай мені золота!

Курка враз нанесла купу золота.

— Бачиш — не проста!

— Бачу,— відповів майстер і задумався, як би то курку вкрасти. Коли жінка поралася на кухні, він упіймав просту білу курку, що бігала у дворі, і поміняв на ту, що несе золото.

Чоловік і жінка пересадили підмінену курку в срібну клітку, годували її, напували, а через кілька днів чоловік каже:

— Курочко, курочко, дай мені золота!

А курка хоч би тобі що.

— Це не наша курка,— закричали обоє.— Хто її підмінив?

— Хто-небудь бачив її, крім нас? — допитувався чоловік.

— Майстер,— зніяковіла жінка.

— А ти не виказала таємницю?

— Вибач мені, я не витерпіла і похвалилася. Хіба думалось, що він її вкраде?

— Ох, і чого ти мене не послухала! — розсердився чоловік.

Зібрався він і пішов у місто до майстра.

— Віддай мою курку! — звернувся до нього.

— Яку курку? — здивувався майстер.

— Ту, що несе золото. Не вдавай, що не знаєш!

— Відчепися від мене, чоловіче, тобі щось ввижається.

Майстер замкнувся у хаті і більше не виходив. Що робити бідоласі? Повертатися додому ні з чим. Ще сонце не сховалось, а місяць тільки зійшов. Побачили чоловіка та й питають:

— Чого плачеш, чоловіче?

Той розповів, як усе сталося.

— Не журися! Візьми ось цього батога, і тільки скажеш: «Батожку, батожку, бий добряче!» — як він підскочить і відлупцює, кого ти захочеш.

Узяв чоловік батога і повернувся в місто. Постукав до майстра в хату. Той відчинив і мовив сердито:

— Ти знову тут?

А чоловік у відповідь:

— Батожку, батожку, бий добряче!

Батіг підскочив і заходився шмагати майстра куди попало. Бачить майстер, що не врятуватися, став проситись:

— Зупини батога, я віддам тобі курку!

Чоловік зупинив батога. Забравши свою курку, мовив:

— Курочко, курочко, дай мені золота!

Тільки він це сказав, з’явилася купа золота.

Зрадів, чоловік.

— Оце моя курка! — вигукнув.

Повернувся чоловік додому, замкнув курку в срібну клітку, і зажили вони з дружиною, горя не знаючи. Дружина більше нікому про неї не хвалилася, бо була навчена.


Оцінити:
1 зірочка2 зірочки3 зірочки4 зірочки5 зірочок

up