Як баба перетворилася в мале дитинча

Давно колись жили собі дід та баба.

Одного разу пішов дід у ліс — рубати дрова на зиму. Була спека, і йому захотілося пити. Роззирнувся він навколо і під скелею побачив джерело з чистою, мов сльоза, водою.

— Чудово! Зараз нап’юся! — зрадів він.

Зачерпнув пригорщею води, випив — втома миттю пропала і в тілі заграла молодеча сила. Дід випростав згорблену спину й перетворився на жвавого юнака.

— Доброго тобі вечора, стара! Я повернувся,— привітався він, прийшовши додому.

— Доброго вечора! Як почуваєшся? — спитала баба, виглядаючи з дверей.— Ой, діду, що сталося? Ти так помолодшав…

Баба не могла отямитися від подиву.

— Здибав у горах джерело, напився з нього і вмить став молодим,— всміхнувся дід і розповів усе як було.

Бабу взяли завидки, і вона сказала:

— То може, й мені напитися тієї води? Розкажи, будь ласка, як добратися до того джерела!

Рано-вранці баба подалася в гори.

Почало сутеніти, а баби нема та й нема. «Що з нею трапилося? Невже заблукала?» — стурбувався дід і вирушив на розшуки.

— Стара!.. Стара!.. Де ти? — гукав він, але ніхто не озивався.

Дід попростував до джерела з чистою, як сльоза, водою. Чує — начебто дитина плаче.

— Отакої! Звідки тут у горах узялася мала дитина?

Дід підійшов ближче, дивиться — аж то баба. Жадібна, вона перепилася джерельної води і перетворилася в мале дитинча..

Дід узяв бабу на руки і, зацитькуючи, поніс додому.

Перекладач: Іван Дзюба

Оцінити:
1 зірочка2 зірочки3 зірочки4 зірочки5 зірочок

up