Лисичка — то хитра штука. Іде вона раз біля куща, аж бачить — сидить горобець на гілці. Вона стала під кущем та й каже:

— Друже милий, коли вітер дме тобі з лівого боку, під яке крило ти голову ховаєш?

Він їй одказує:

— Коли вітер дме мені з лівого боку, я ховаю голову під праве крило.

Лисичка прикинулася, що не розуміє.

— Щось я мало з того второпала. Ану ж покажи мені, як ти це робиш.

Горобець сховав голівку під крило, а лисиця хап його&nbasp;— та й з’їла.