Панський коц

Українська казка

Один панисько дуже любив збиткуватися із своїх слугів. Мусив когось набити, бо без того вночі не міг спати. Аби причепитися, він завжди щось вигадував. Одного разу в місті купив короткий коц. Ліг на ліжко, накрив собі ноги і гукнув слузі:

— Накрий мені голову, хамло!

Слуга потягнув коца, накрив голову, але розкрив ноги.

— Накрий ноги! — заверещав пан.

Слуга потягнув коца з голови й накрив йому ноги. Пан зірвався з ліжка, схопив палицю, що була в кутку, і — гайда маслувати бідного слугу. Коли побив добре, ліг і заснув, як скупаний.

А якось у нього наймився один русин, якого називали Василем. То був моцний і розумний парубок.

Увечері панисько ліг і крикнув:

— Василю, йди сюди, накрий мені ноги!

Слуга накрив.

— Василю, накрий голову!

Василь потягнув коца й накрив йому голову, але оголив ноги.

— Василю, накрий ноги, бо тебе нагла крев залєс!..

Василь узяв палицю з кутка і — трась пана по ногах.

Пан натягнув борзенько коца на ноги й крикнув:

— Василю, накрий мені голову!

Василь — трась його по голові.

— Досить! — каже пан.— Завтра піду на ярмарок — куплю довгий коц.

І справді купив, бо новий слуга не любив панських жартів.

Джерело: Казки Буковини.— Ужгород, «Карпати», 1973

Оцінити:
1 зірочка2 зірочки3 зірочки4 зірочки5 зірочок

up