Одна дуже вбога жінка народила двох синів-близнят. Якось уночі, коли діти спали в колисці, вона задумалася над їх долею і зажурилася. Жінка сиділа у тяжкій задумі, як раптом біля неї з’явилася людська тінь і запитала: — Чого ти хочеш просити у Долі для своїх дітей? Мати здригнулася… Глянула на тінь, що стояла непорушно, і промовила […]
Іде селом Брехайло, іде, підскакує, сюди й туди позирає, де б кращу роботу собі знайти. А робота його не легка: щоб за спасибі можна було поїсти, попити та ще й збрехати. Коли зирк — жінки редьку ріжуть. Воно як тут і було. Шур, шур — наблизилося близесенько, вершу роззявило, губами заплямкало, очима заблимало, носом засопіло, та й […]
На хуторі, на безлюдді, жили два сусіди. Оба терпіли тяжку біду, і та біда привела їх до товаришування, до братського життя. Нерідко доводилося ділитися останнім, аби допомогти один другому. І ось при такому братерському житті потрохи господарство їх кращало, і згодом вони стали заможними. Живуть собі вільно, ні від кого не залежні, уже не потребують допомоги […]
Плив по морю корабель. Був великий, але брудний, занедбаний, розхитаний, що аж скрипів на ходу. І мав той корабель одну мету: збагачувати господаря і всіх його слуг. На кораблі містився великий звіринець, і далеко навкруги стояв у повітрі від нього сморід, бо чистили й чепурили корабель тільки тоді, коли він наближався до якого міста, коли готувалися […]
Посіяв Максим пшеницю. Пшениця добре зародила. Максим покосив її і позвозив у клуню. При кінці всі колосочки зібрав граблями, а зерна віником. Залишилося тільки одне зернятко, і його разом знайшли миша і горобець. Горобець каже: — Я перший побачив зернятко! А мишка: — Ні, не ти, а я перша! Сварилися, сварилися, нарешті пішли судитися. Суддя […]
В одній теплій та багатій країні жили могутні, жваві й хоробрі люди, що вічно сварилися, вели поміж собою війни, нікому не хотіли коритися, не признавали над собою ніякої влади і тільки сонцю високому поклонялися, тільки перед ним схиляли свої голови. І хоч які були вони горді й могутні, та не почували себе щасливими, бо бракувало […]
(Індійська леґенда — за Кіплінгом) Одного разу найбільший із богів Шіва зі своєю дружиною Парваті пішов провідати свого сина, великого бога Ганеха зі слоновою головою. Вони увійшли до нього в храм. Це бачив один лихвар. Він був хитрий, жадібний і з усього хотів мати зиск. Непомітно, як злодій, зайшов і собі до храму та сховався за […]
Була у матері рідна дочка й пасербиця. Рідну дочку вона дуже любила, а нерідну й бачити не могла, бо вона, Марійка, була далеко краща від її Галини. Добра Марійка не знала про свою красу і не могла пояснити собі, чому мачуха так злиться, як тільки вона попаде їй на очі! Дівчина все робила: прибирала в […]
Жив на світі чоловік. Жив собі, нічим не клопотався та все витрачав батькову спадщину. А як уже нічого ні в коморі, ні в хаті не зосталося, і почав він з голоду пухнути, аж тоді задумався. Став думати-гадати, як би йому розбагатіти. Думав-думав та й каже своїм синам (а в нього було аж три парубки, що […]
Було це в часи жорстокі і криваві, сумні й тяжкі для всього народу. Один індус мав у своєму садку дерево життєвих радощів, що родило тільки раз за своє життя і то лиш один овоч. Весь народ чекав на цей овоч, як на Бога з неба, як на джерело щастя, як на початок нового життя. І […]
Канарка-мати покинула своїх дітей. Не хотіла виховувати їх у неволі. Коли господар те помітив і витяг із клітки гніздо, там було троє мертвих пташенят, а четверте ще ворушилося. Він хотів усіх викинути, та мені жаль стало ще живенького, і я взяв його до себе. Поклав його у вату, зігрів своїм диханням. Потім почав годувати. Воно, […]
