Інгуські казки
- Падчах та мураха Було таке чи ні — хтозна. Якось могутній падчах зібрав своє військо і рушив у похід. На сьомий день дороги один із вершників наїхав на мурашник. І звідти почувся грізний вигук: — Який то дурень веде військо, не тямлячи дороги? Падчах почув зухвалі слова, страшенно розлютився і звелів схопити того, хто їх вимовив. Принесли до падчаха мураху. […]
- Силайма з обрубаним носом Оповім я вам про добре, щоб душа ваша подобрішала; я оповім вам про веселе, щоб серце ваше розвеселилося,— отож слухайте! Колись, дуже давно, жив один воїн-лицар. Їздив він білим світом, виручав добрих людей з біди-лиха, наганяв страху на ворогів. Набачився він різних країв, рубався в багатьох битвах, а коли відчув, що молодість уже минула І […]
- Сон чи казка Щоб подобрішала ваша душа від доброго, щоб розвеселилася вона від веселого, розповім я вам оцю казку… Жив в одному аулі горянин-інгуш, а в нього був син. Якось уранці батько виніс на вулицю зерно сушити, а синові наказав пильнувати, аби птиця зерно не розклювала, і пішов у своїх справах. Аж повертається десь опівдні й бачить: син […]
- Удовенко Жосарко та князь Тепсирко Це було так давно, так давно, що ніхто й не пам’ятає, коли воно було. До однієї дівчини посваталися двоє джигітів: син бідної удови Жосарко і пихатий князь Тепсирко. Дівчині давно був до вподоби Жосарко — хвацький юнак, найвеселіший і найхоробріший джигіт в аулі. А на пихатого князя вона й поглянути не хотіла. Та оскільки вони посваталися одночасно, […]
- Чабан та одноокий велетень Розказував мені старий ворон, буцімто сталося це тоді, коли в горах велетні жили, а всі звірі, і великі, і малі, людською мовою говорили. Може, воно й так, а може, й ні. Недаремно подейкують, що буцім ворон і лиса обдурив… Хотів я оповісти цю казку по-воронячому — довгими словами. Та згадав, що розумні люди кажуть: мотузка добра […]
- Як старий лис лева перехитрив Жили у лісі різні звірі. Все було б нічого, та неподалік оселився лев і наклав на звірів данину: зайці мусять йому живе зайченя принести, вовки — вовченя, лисиці — лисеня. Довелося підкоритися: хто посміє сперечатися з грізним левом?! Плачуть звірі, але дітей своїх несуть левові! Ось настала черга й лисицям живу данину леву відносити. Старий лис думав-думав […]
- Як Фушт-Бейг заробив у відьми лоша й звільнив свою дружину від лихого гарбаша Жив собі у горах один князь. І дуже він хотів, щоб дружина народила йому сина. І коли нарешті з’явився у них син, то князь дуже-дуже зрадів. Дали хлопчикові ім’я Фушт-Бейг. Малий син, лежачи в колисці, весь час плакав, отож батько, заколисуючи його, часто співав таку пісеньку: Не плач, сину, Не плач, сину, Ось як виростеш ти в […]