Сербські казки

• І на силу знайдеться сила В одному селі жив собі нарубок та був такий сильний, що ото як вранці кине свою важку, залізом ковану палицю вгору, то вона аж увечері на землю впаде. А що не знав ніякого ремесла, то худобу нас. І перед усіма вихвалявся, що його, мовляв, ніхто не подужає і він нікого не боїться. Аж якось, отак […]
• Брехні вистачає на три дні В одного царя було три сини. А сам цар був такий старий та немічний, що вже й не чув і не бачив добре. Але якось йому приснилося, що десь у світі є місто, а в тому місті криниця, а в криниці вода, не звичайна — цілюща: хто в ній скупається, той одразу помолодіє і буде знову […]
• Готували рожен на зайця Якось селяни поверталися з лісу додому, аж раптом один з них закричав: — Дивіться, дивіться! Он заєць побіг, який здоровенний! Не менше пуда заважить! Якби ж хто з-поміж нас довгоногий та наздогнав ного, ото б мали сьогодні розкішну вечерю! — А що його доганяти! — вигукнув найстарший серед них.— От одна половина нас побіжить зайця ловити, […]
• Милош і Дивоня Жив собі чоловік та мав сина Милоша, вола Дивоню й дружину. Але дружина та не була Милошеві рідною матір’ю і так ненавиділа свого пасинка, що дивитися на нього не могла, часто й їсти йому не давала. А Милош доглядав Дивоню: чистив, годував його, виганяв пасти. Одного разу хлопець шкребе вола й плаче — сльози, мов горошини, […]
• Сім зірок Волосожару В якомусь краї було два великі царства, одним правив цар Петар. іншим — цар Татарин, злий, недобрий. У царя Петара була дочка красуня — іншої такої в цілім світі не знайти. Дізнався цар Татарин про неї й послав гінця до царя Петара: віддай, мовляв, за мене дочку свою, бо якщо не віддаси, то піду на тебе війною […]