Узбецькі казки

• Чого верблюди сумні Був такий час, коли у верблюда були гіллясті роги й довгий густий хвіст. І був з нього такий красень, що другого такого і не знайшлося б серед тварин. Одного разу стоїть верблюд коло річки та солодкою водичкою спрагу тамує. Аж тут біжить до нього олень — Любий братику, — каже, — позич мені свої роги. Запросили мене на […]
• Щедрий і скнара Сталося колись так, що, подорожуючи безлюдним степом, зійшлися щедрий і скнара. Жодного разу скнара не розв’язав власного бурдюка з водою, не розкрив торби з харчами. їв і пив те, чим частував його щедрий. Але одного дня в щедрого не стало ані хліба, ані води. Здорожені, спинилися вони в безводному, пустельному краю перепочити. Скнара наточив зі […]