Чарівні ковзани

Фінська казка

У сиву давнину жило двоє вельми вдатних майстрів — коваль і золотар. Якось вони засперечалися, хто у своєму ремеслі вправніший. Побилися об заклад і вирішили позмагатися.

Золотар викував зі злота качку, пустив її на воду, і вона попливла, наче жива. А потім вона нанесла золотих яєць, із яких вилупились каченята.

Почувши про це, коваль теж вирішив сповна показати свої здібності. Плю­нув на долоні й три дні кував ковзани. На вигляд вони були звичайні, та коли їх припасувати на ноги, можна було літати по-ластів’ячому.

З готовими виробами обидва майстри прийшли до королівського палацу, щоб володар оцінив їхню роботу і визначив, хто ж із них майстровитіший.

Качка вельми сподобалась, і їй у парку, що ріс біля палацу, влаштували ста­вочок. Вона граційно там плавала, наче справжня.

Тоді коваль припасував до своїх ніг ковзани, розігнався і зі свистом злетів до небес. Хвилину-другу він ширяв у височині і, повернувшись на землю, при­ніс із собою вітання з сьомого королівства.

Королевичу вельми сподобались ковзани, і він став клянчити, щоб батько купив їх. Король дав грошей, і коваль продав ковзани за велику суму. Син од­разу ж припасував їх до ніг, зістрибнув з високого кам’яного ґанку й зник у небесній синяві.

Минув тиждень, другий, а королевич не повертався з мандрівки. Тоді кова­ля кинули до в’язниці, а золотар ходив на волі та підсміювався з невдахи, що сидів за ґратами.

А з королевичем не трапилось анічого лихого. На дивовижних ковзанах він линув попід небесами, над морями і нарешті дістався якогось прегарного ве­лелюдного міста. Юнак вирішив пожити, покладаючись лише на власні сили, і влаштувався на роботу до крамниці.

Якось за покупками сюди завітала королівна — донька володаря цієї держави. Юний прикажчик і королівна з першого погляду сподобались одне одному, і хлопець улучив хвилю й прошепотів, щоб вона увечері залишила від­чиненим своє вікно.

Стемніло. Упоравшись із роботою в крамниці, королевич припасував до ніг чарівні ковзани і з посвистом влетів до покоїв королівни на третій поверх.

Але вартовий, що стояв на чатах біля палацової брами, побачив летючого чоловіка й розповів про це королю. Той, звичайно, почав допитуватися в доч­ки, але вона й словом не прохопилася про нічного відвідувача.

Тоді король вирішив будь-що дізнатися, хто ж той таємний гість. Він ви­мазав рідкою смолою підвіконня в доччиних покоях. Юнак завітав до коро­лівни наступного вечора, і всю ніч вони весело гомоніли.

Удосвіта, коли хлопець мав полишити юнку, він, сидячи на підвіконні, при­в’язував до ніг ковзани. Клаптик од його штанів залишився на смолі. Але юнак не помітив цього, полетів собі додому. І королівна не звернула уваги на підвіконня й безтурботно заснула.

А вранці король прийшов до доньки й відразу ж побачив шматочок тканини, який пристав до смоли. Володар узяв його й звелів усім слугам шукати юнака, в якого на штанях смоляні пасмуги й вирвано клаптик.

Королівські посланці обшукали все місто й нарешті у крамниці натрапили на прикажчика-королевича й схопили його. Немилосердний король засудив юнака й свою доньку до страти.

Привели обох на поміст, над яким метлялися два зашморги. Юнак по­прохав сповнити останнє бажання: принести з дому маленький клунок, що лежить в узголів’ї. Король не заперечив. Тоді хлопець попрохав дозволу по­молитися, і в цьому йому теж не відмовили.

Закохані опустилися на коліна. Юнак потайці, прикриваючись рясною спід­ницею королівни, непомітно видобув із клуночка свої ковзани і миттю при­чепив собі до ніг.

— Тепера прощавайте! — вигукнув юнак юрмі. Він підхопив королівну за гнучкий стан, і вони як вихор злетіли над землею.

Королевич повернувся до рідної домівки, а наречену сховав у парку непо­далік палацу. Прийшов до свого батька й сказав:

— Вітання вам із сьомого королівства!

Король страшенно зрадів, що його син повернувся живий-здоровий. Тоді королевич сказав, що в нього є суджена, і володар попрохав показати дівчину. Син привів її на оглядини, і батько погодився на їхній шлюб.

Небавом у замку відгуляли бучне весілля. Коваля звільнили із в’язниці, ша­нували й славили набагато більше, ніж золотаря.


Оцінити:
1 зірочка2 зірочки3 зірочки4 зірочки5 зірочок

up