Здибалися якось лисиця і заєць. Руда кумася й каже вухатому:

— Тебе ж ніхто не боїться.

— А тебе? — не розгубився заєць.

— Мене всі бояться, — похвалилася лисиця, — бо маю довгий хвіст, до того ж здаля можу здатися вовком. Ось чому мене бояться, а тебе — ні.

— Давай поб’ємося об заклад, — запропонував заєць, — що й мене бояти­муться.

Лисиця погодилася, і пішли вони вдвох на прогулянку. Зайчисько по­мітив отару і миттю стрибонув межи овець. Ті з переляку кинулися врозтіч. Зрадівши своїй перемозі, куций так зареготав, аж губа трісла. Звідтоді го­рішня губа в зайця роздвоєна.

Лисиця і заєць