Мудрий пастух

Литовська казка

Один король надумався знайти таку людину, в якої не було б ніякого клопоту. Та куди б він не їхав, кого б не питав, усі бідкалися, що в них дуже багато клопоту. Якось король заїхав до ксьондза й питає:

— Чи є в тебе клопіт?

Ксьондз йому й відповів:

— Немає у мене ні жінки, ні дітей, який у мене може бути клопіт. Ніхто мені голови не морочить.

— То й добре. Як у тебе голова не заклопотана, то відгадай мені три загадки. Коли я ще раз приїду, ти мені їх і відгадаєш. А не відгадаєш, то ксьондзом не будеш — я тебе звільню. Перша загадка така: чи небо вище, чи земля глибша? Друга: чого вартий король? А третя: про що король думає?

Ксьондз так зажурився, що не знає, що й робити. Уже не молиться, а ходить полем ні живий ні мертвий. Побачив це молодий пастух, який панську череду пас, і питає ксьондза:

— Чого це ти такий зажурений? Котрий день усе бачу, що ходиш полем сам не свій.

Ксьондз відповідає:

— Чого ж мені не журитися, як король загадав мені таку загадку, вже недалеко час, коли король приїде, а я не знаю, що йому й сказати.

Тоді пастух і питає:

— Що тобі король загадав?

— Загадав він мені три загадки: перша — чи небо вище, чи земля глибша? Друга — чого король вартий? Третя — про що король думає?

Тут пастух ксьондзу й каже:

— Простій людині раз плюнути ці загадки відгадати!

Ксьондз каже:

— То ти за мене королю їх і відгадай. Я тобі заплачу, скільки захочеш.

Пастух каже:

— Я можу, ксьондзе! Але хто за мене череду попасе?

Ксьондз каже:

— Того дня я за тебе попасу, а ти одягнеш мою одежу, зустрінешся з королем і відгадаєш його загадки.

Як настав день, коли мав король приїхати, ксьондз пішов до пастуха, вони помінялись одежею, і ксьондз став пасти, а пастух пішов зустрічати короля. По дорозі пастух купив хрестика, заплатив за нього ауксинас[1] і начепив на шию. Зустрів він короля, а той і питає:

— Чи відгадав ти мої загадки?

Пастух каже:

— Аякже, королю, загадано, то і відгадано. Скажу всі три.

— То скажи мені першу: чи небо вище, чи земля глибша?

Подумав-подумав пастух і каже:

— Земля глибша. На небі видно сонце, уночі бачу зорі, місяць. А як заховали мого батька в землю, то вже минуло двадцять років, а він і досі не вернувся, отож земля глибша.

— Гаразд. Тепер скажи, чого король вартий?

Подумав-подумав пастух і каже:

— Король вартий гривеника!

Розсердився король на пастуха і закричав на нього:

— Як це так, що я тільки гривеника вартий?!

Пастух йому й каже:

— Ось я бога купив за ауксинас, — і показав королю хрестика,— то король має бути хоч утроє дешевший за бога.

Король погодився й запитав:

— То скажи, що я думаю?

— Король думає, що я ксьондз, а я лиш пастух із маєтку.

— А де ж ксьондз? — питає король.

Ксьондз за мене череду пасе, а я за нього королю загадки відгадую.

— То добре, що так,— каже король.— За те, що всі мої загадки відгадав, я тебе нагороджу — і більше не треба буде тобі череду пасти! А ксьондзові скажи, хай він собі корів пасе. Ксьондзом він більше не буде!

Оце й уся казка.

 


[1] Стара литовська монета.

Джерело: Литовські народні казки: Збірка казок.— К., «Веселка», 1988.
Переклад: Ольга Градаускенє

Оцінити:
1 зірочка2 зірочки3 зірочки4 зірочки5 зірочок

up