Кмітливий бідняк

У одного падишаха був на службі бідний чоловік. Дає йому якось падишах листа й наказує:

— Іди й віддай цього листа головному мірабові[1].

А бідняк був кмітливий. Узяв у падишаха листа та й дав прочитати письменному чоловікові, а тоді й питає:

— Скажи, що там написано?

Прочитав той і каже:

— Наш падишах наказав головному мірабові, щоб видав тому, хто принесе цього листа, тридцять пудів снігу.

А було це взимку. Бідняк і думає: «Кому ж узимку снігу жаль? Якщо вже міраб такий всемогутній, то хай дістане снігу влітку». Сховав бідняк листа в кишеню й пішов своє діло робити.

Минула зима. І якось у спеку взяв бідняк падишахового листа й пішов до головного міраба. Віддав йому листа, а той і дивується:

— Дурню, хіба ж улітку сніг буває?

Бідняк відповідає:

— Мені байдуже, але ж такий наказ падишаха.

— Що ж мені тепер робити? — перелякався міраб.

Тоді бідняк йому й каже:

— Я можу порадити, що тобі вчинити.

— То кажи! — вигукнув міраб.

— Дай мені замість снігу грошей,— сказав бідняк.— Адже за втрачене платять грошима.

Міраб віддав біднякові гроші, а той забрав їх та й повіз падишахові його листа назад.

— А що, чоловіче, не знайшли тобі снігу? — запитав падишах.

І бідняк відповів:

— Еге ж, снігу мені не дали, то я взяв за нього грошима.

Дуже здивувався падишах, що бідняк такий кмітливий. І довго ще сміявся, згадуючи цю пригоду.

 


[1] Міраб — урядовець, який розподіляв воду із зрошувальної системи.

Джерело: Туркменські народні казки.— К.: Веселка. 1980 — 126 с.
Переклад: Григорій Халимоненко

Оцінити:
1 зірочка2 зірочки3 зірочки4 зірочки5 зірочок

up