Щастя і Нещастя

Українська казка

Були два брати. Поженилися. Один газдував добре, другому не велося. Молодший скоро все проїв, що дістав од батька, і залишилася йому тільки одна курочка.

Каже йому жінка:

— Чоловіче, іди ти до брата і зніми з копиці хоч два снопи жита.

Він так і зробив. Пішов до брата, взяв у руки вила і хоче зняти два снопи. А на копиці — якась жінка. Питає його:

— Що хочеш, чоловіче?

— Хочу зняти хоч два снопи жита, бо нема що їсти,

— Не бери ти від брата снопи, не заходи у гріх, бо з цим не проживеш. Твоє щастя у другому місці… Є у вас дома курочка. Понеси її на торг і продай. Потім піди на село, де роблять горшки, накупуй горшків і повези так само на продаж. Скільки за них запросиш, стільки тобі заплатять…

Та жінка була Щастям.

Чоловік не взяв снопи й вернувся додому. Його жона свариться. Він ие сказав нічого і ліг спати.

Переспав ніч. Ранком узяв курочку. Жона кричить:

— Не носи з двора останню курочку! Добре, що є дітям хоч якесь яйце…

Та чоловік не послухав жінку, поніс курочку й продав. Накупив горшків і повіз так само продавати. Люди швидко розібрали їх. Скільки просив чоловік, стільки йому давали.

Зробив два, три заходи й заробив красні гроші.

Купив дітям хліба. Почав газдувати. Уже в нього е і віз, і коні. Все добре в нього йде. Стільки грошей наскладав, що не може полічити їх.

Порадилися з жінкою, що поміряють гроші. 1 а чим їх поміряти? У них не було великої миски.

Послав чоловік доньку, щоб принесла від його брата миску.

Пішла донька.

— Стрию, позичте нам миску.

— Для чого вам миску?

— Гроші поміряти.

— Стільки у вас грошей, що аж міряти треба? Ви ж хліба голодні!

Стрийна каже:

— Даймо їм, хай міряють, раз просять, треба дати.

Чоловік подумав: «Може, й справді бідняк знайшов гроші?.. Намажу я миску смолою й буду бачити».

Так і зробив.

Дівчинка принесла миску. Дома її не оглядали. Поміряли гроші й повернули. А на дно приліпилися гроші. Подивився чоловік — так і є, брат мискою міряв великі гроші!

На другий день іде він до брата… Бідняк розповів, що з ним сталося:

— Так і так… Хотів украсти від тебе два снопи… А на копиці сиділа якась жінка й сказала мені, щоб я снопи не брав, а продав свою курочку і купив горшки. Я так і зробив, та й на отих горшках розгаздувався.

Багач позаздрив брату.

Пішов би й він красти снопн, айбо нема від кого. Тому свого жита продав братові. А вночі пішов красти. Показалася і йому там жінка:

— Що хочеш, чоловіче?

— Хочу вкрасти два снопи.

— Хіба в тебе немає що їсти?

— Є, але я хочу такого щастя, як у мого брата.

— Щастя не вкрадеш. Воно прийде до того, хто його заслужив. Іди собі додому.

Подумав багач: «А може, і я заслужив на щастя? У мене є гроші, є віз і є коні… Накупую горщиків і дорого буду продавати».

Так і зробив. Раненько запряг коні, накупив горшків і повіз на друге село.

Їде селом і кличе:

— Горшки продаю!

Та люди і не дивляться на нього. Обернувся другий раз — ніхто ні одного горшка не купив. Що робити?

Везе горшки додому. По дорозі його зустрічає Нещастя. Зробилося горобцем і тичеться в очі…

Чоловік і без того був дуже сердитий, що не продав горшки, а тут ще якесь потя докучає.

Сіло потя на горшки… Чоловік розмахнувся палицею і — бах! Горобець підлетів, а горшки побилися.

Чоловік розсердився ще більше… Потя знову тичеться у вічі. Потім сіло коневі на вухо. Чоловік змахнув палицею і… вбив коня. Потя перелетіло на другого коня. Чоловік зі злості вдарив ще сильніше і… вбив другого коня…

А тим часом дома згоріла його хата і обороги з сіном…

Повернувся чоловік додому. Бачить, жінка з дітьми сидить собі на голому місці Так у чоловіка не залишилося нічого.

Бо ота жінка, що він бачив на проданій копиці, було Нещастя.


Оцінити:
1 зірочка2 зірочки3 зірочки4 зірочки5 зірочок

up