Питає мати Ганса:
— Ти куди це зібрався йти, Гансе?
— До Гретель, мамо,— каже Ганс.
— Хай тобі щастить, Гансе.
— Пощастить. Бувайте, мамо.
— Бувай, Гансе.
Приходить Ганс до Гретель.
— Добрий день, Гретель.
— Добрий день, Гансе. Що ти гарне приніс?
— Нічого не приніс, ти мені щось дай.
Дала йому Гретель голку.
— Бувай, Гретель,— каже Ганс.
— Бувай, Гансе.
Ганс узяв голку, побачив на шляху воза з сіном, уткнув голку в сіно й пішов за возом додому.
— Добрий вечір, мамо.
— Добрий вечір, Гансе. Де ти був?
— У Гретель був.
— Що ти їй приніс?
— Нічого не приніс, вона мені сама щось дала.
— Що ж вона тобі дала?
— Голку дала.
— А де ж ти її дів, Гансе?
— У сіно вткнув.
— Погано зробив, Гансе, треба було вткнути її в рукав.
— Нічого, іншим разом краще зроблю.
— Ти куди, Гансе?
— До Гретель, мамо.
— Хай тобі щастить, Гансе.
— Пощастить. Бувайте, мамо.
— Бувай, Гансе.
Приходить Ганс до Гретель.
— Добрий день, Гретель.
— Добрий день, Гансе. Що ти гарне приніс?
— Нічого не приніс, ти мені щось дай.
Дала йому Гретель ножа.
— Бувай, Гретель.
— Бувай, Гансе.
Узяв Ганс ножа, вткнув його в рукав і пішов додому.
— Добрий вечір, мамо.
— Добрий вечір, Гансе. Де ти був?
— У Гретель був.
— Що ти їй приніс?
—- Нічого не приніс, вона мені сама щось дала.
— Що ж вона тобі дала?
— Ножа дала.
— А де ж ти його дів, Гансе?
— У рукав уткнув.
— Погано зробив, Гансе, треба було сховати його в кишеню.
— Нічого, іншим разом краще зроблю.
— Ти куди, Гансе?
— До Гретель, мамо.
— Хай тобі щастить, Гансе.
— Пощастить. Бувайте, мамо.
— Бувай, Гансе.
Приходить Ганс до Гретель,
— Добрий день, Гретель.
— Добрий день, Гансе. Що ти гарне приніс?
— Нічого не приніс, ти мені щось дай.
Дала йому Гретель козеня.
— Бувай, Гретель.
— Бувай, Гансе.
Узяв Ганс козеня, зв’язав йому ноги і сховав його в кишеню. Поки дійшов додому, козеня й задушилося.
— Добрий вечір, мамо.
— Добрий вечір, Гансе. Де ти був?
— У Гретель був.
— Що ти їй приніс?
— Нічого не приніс, вона мені сама щось дала.
— Що ж вона тобі дала?
— Козеня дала.
— А де ж ти його дів, Гансе?
— Сховав у кишеню.
— Погано зробив, Гансе, треба було прив’язати козеня на мотузку й повести додому.
— Нічого, іншим разом краще зроблю.
— Ти куди, Гансе?
— До Гретель, мамо.
— Хай тобі щастить, Гансе.
— Пощастить. Бувайте, мамо.
— Бувай, Гансе.
Приходить Ганс до Гретель.
— Добрий день, Гретель.
— Добрий день, Гансе. Що ти гарне приніс?
— Нічого не приніс, ти мені щось дай.
Дала йому Гретель шмат сала.
— Бувай, Гретель.
— Бувай, Гансе.
Узяв Ганс сало, прив’язав його на мотузку й потяг за собою. Збіглися собаки та й об’їли сало. Прийшов Ганс додому, в руці мотузка, а на мотузці нічого немає.
— Добрий вечір, мамо.
— Добрий вечір, Гансе. Де ти був?
— У Гретель був.
— Що ти їй приніс?
— Нічого не приніс, вона мені сама щось дала.
— Що ж вона тобі дала?
— Шмат сала дала.
— А де ж ти його дів, Гансе?
— Прив’язав на мотузку, повів додому, а його собаки вхопили.
— Погано зробив, Гансе, треба було вкинути сало в торбу, завдати на плечі та й понести додому.
— Нічого, іншим разом краще зроблю.
— Ти куди, Гансе?
— До Гретель, мамо.
— Хай тобі щастить, Гансе.
— Пощастить. Бувайте, мамо.
Приходить Ганс до Гретель.
— Добрий день, Гретель.
— Добрий день, Гансе. Що ти гарне приніс?
— Нічого не приніс, ти мені щось дай.
Дала йому Гретель теля.
— Бувай, Гретель.
— Бувай, Гансе.
Узяв Ганс теля, вкинув його в торбу, завдав на плечі, а теля йому всю спину потовкло.
— Добрий вечір, мамо.
— Добрий вечір, Гансе. Де ти був?
— У Гретель був.
— Що ти їй приніс?
— Нічого не приніс, вона мені сама щось дала.
— Що ж вона тобі дала?
— Теля дала.
— А де ж ти його дів, Гансе?
— Вкинув у торбу, завдав на плечі, а воно мені всю спину потовкло.
— Погано зробив, Гансе, треба було привести теля на налигачі і прив’язати біля ясел.
— Нічого, іншим разом краще зроблю.
— Куди ти, Гансе?
— До Гретель, мамо.
— Хай тобі щастить, Гансе.
— Пощастить. Бувайте, мамо.
— Бувай, Гансе.
Приходить Ганс до Гретель.
— Добрий день, Гретель.
— Добрий день, Гансе. Що ти гарне приніс?
— Нічого не приніс, ти мені щось дай.
А Гретель і каже йому:
— Я сама піду з тобою.
Ганс налигав Гретель, привів її додому й міцно прив’язав біля ясел. Тоді пішов до матері.
— Добрий вечір, мамо.
— Добрий вечір, Гансе. Де ти був?
— У Гретель був.
— Що ти їй приніс?
— Нічого не приніс.
— А що Гретель дала тобі?
— Нічого не дала, сама пішла зі мною.
— Де ж ти її лишив?
— Привів на налигачі, прив’язав біля ясел і кинув їй трави.
— Погано зробив, Гансе, треба було пригорнути її і сказати ласкаве слово.
— Нічого, зараз краще зроблю.
Пішов Ганс до стайні, взяв лопату й заходився пригортати Гретель землею. Гретель розгнівалась, відірвалася від ясел і втекла додому. Отак вони заручилися.
