Як лягає Петрик спати,
Має добру звичку:
На порозі ночувати
Ставить черевички.
А вони, брати рипливі,
Гайда аж до бору.
Тупці правий,
Тупці лівий —
Дріботять підбори.
І до них спішать зайчата,
Білочки, лисички:
Узувати-приміряти
Гарні черевички.
В них сорока-білобока
Обійшла полянку,
Ходять скоком-перескоком
Горобці до ранку.
Потім братики тікають
До того порога,
Де на них уже чекають
Петрикові ноги.
Взує Петрик черевички,
Вибіжить із хати:
То пройдеться, як лисичка,
То почне стрибати.
Сам один гуляє хлопчик,
А поглянеш збоку:
Це і зайчик, і горобчик,
Білочка й сорока.
— Може, сів би на хвилину! —
Хлопця люди просять.
Та хлопчину
Без упину
Черевички
Носять.
Тупці правий,
Тупці лівий,
Бігають-стрибають,—
Нічку
Братики рипливі
Довго пам’ятають.
