Були собі чоловік і жінка. Жили вони в достатку. Але до їхнього курника внадилася лисиця. Чоловік і жінка не знали, що їм робити. Що тільки вони не придумували, як не старались, але лисицю зловити не вдавалося...
Одного разу троє братів подалися в чужі краї на заробітки. Довго вони йшли, аж поки надибали криницю. Сіли перепочити, коли бачать — дід з ковінькою шкандибає...
Жила колись на світі бабуся. Дітей у неї не було, от вона і просила бога, щоб він послав дитятко, хоча б вороненя. Почув це бог і послав їй вороненя. А коли воно виросло і стало вороною, бабуся вирядила її прати...
Давним-давно жив собі добрий, роботящий селянин із жінкою й сином. Та сталося так, що селянин занедужав і вже не міг працювати. Ніде було взяти грошей. Пішла селянинова жінка до сусіда — чоловіка багатого, але злого й немилосердного на вдачу...
Жила-була жінка, вона мала п’ятеро дітей. Злидні обсіли їхню хату. Не знала жінка, як далі жити. А навпроти жила багата сусідка, також із п’ятьма дітьми. От бідна найнялася раз на тиждень у багатої місити тісто, але та ні копійки не платила їй за роботу. Діти бідної росли та гарнішали, а діти багатої були немічні, на лиці бліді...
Давним-давно жили чоловік і жінка. У них не було дітей, і вони благали бога, щоб він послав їм дитя. Довго вони просили, і нарешті бог послав цьому подружжю дівчинку, але сказав, що коли дівчинці сповниться вісім років, вона помре...
Жив-був на світі цар. Було в нього троє синів. Після смерті царя двоє старших тільки те й робили, що розтринькували свої гроші в кав’ярнях. Незабаром вони залізли в борги...
Жили собі на світі два брати: Мітракіс і Бабакіс. Мітракіс був багатий, а Бабакіс — бідний. Якось, не маючи чого їсти, бідний вирядив свою доньку до багатого брата, щоб той позичив бодай скибку хліба. Багатий не дав хліба, і Бабакісова донька повернулася додому сумна. Тоді Бабакіс зібрався в дорогу...
Жили-були чоловік і жінка. Якось рано-вранці чоловік пішов у поле орати. Іде, коли чує — сонце і місяць сперечаються. Побачили вони чоловіка та й питають...
Був собі чоботар на ім’я Лазарос. Якось біля нього зібралося багато мух. Лазарос розмахнувся і одним ударом убив сорок штук. Після цього зробив він собі меч, на якому написав...
