Коти

Грецька казка

Жили собі на світі два брати: Мітракіс і Бабакіс. Мітракіс був багатий, а Бабакіс — бідний. Якось, не маючи чого їсти, бідний вирядив свою доньку до багатого брата, щоб той позичив бодай скибку хліба. Багатий не дав хліба, і Бабакісова донька повернулася додому сумна. Тоді Бабакіс зібрався в дорогу. Взяв порожню торбу й пішов собі, куди дивляться очі. По дорозі бідняк натрапив на мармурову брилу із золотим кільцем. Узявся він за кільце, підняв брилу і побачив під нею сходи.

Сходи вивели Бабакіса до дверей. Відчинив він двері, а там — котів!..

— Добридень,— каже Бабакіс.

— Добридень,— відмовляють коти.

— А хто серед вас старший буде? — питає Бабакіс.

— Там, далі,— відповідають коти.

Пішов бідняк далі. Нарешті дістався до кімнати, де сиділо двоє котів — цар і цариця.

— Добридень! — привітався Бабакіс.

— Добридень,— відповіли ті й спитали: — В тебе є з собою торба?

— Є,— зніяковів Бабакіс.

Коти насипали йому в торбу золота, а зверху поклали сухарів. Узяв Бабакіс торбу із золотом, піднявся сходами нагору та й подався додому.

Зажили вони з донькою: купили будинок, справили одежину, накупляли всякої всячини.

Мітракіс дізнався, що брат забагатів, і пішов до нього.

— Звідки у тебе стільки грошей? — спитав він.

Бабакіс був добрий, простий чоловік. Він розповів братові все як було.

— Ходімо разом, брате, нехай і мені дадуть грошей,— попросив Мітракіс.

— Ходімо,— погодився Бабакіс.

Вийшли вони раненько. Дійшли до мармурової брили з кільцем. Підняв Бабакіс брилу — перед ними сорок сходинок.

Спустилися брати вниз, зайшли до кімнати, а там — котів!..

— Добридень,— мовив Бабакіс.

А Мітракіс, побачивши котів, не привітався, а вигукнув:

— Ці коти ще зжеруть мене!

Пішли вони в другу кімнату, де сиділи цар і цариця котів. Бабакіс знову:

— Добридень!

А Мітракіс промовчав. Коти й питають його:

— Чи є в тебе торба?

— Є! — вигукнув Мітракіс.

Потім коти наказали принести багатому чай, а бідному — молоко. В торбу Бабакіса знову насипали золота, а в торбу Мітракіса вкинули дві великі гадюки і зверху насипали сухарів.

— Коли прийдеш додому,— сказали коти Мітракісу,— зачини двері й вікна, розстели шовкове простирадло й висип на нього все, що в торбі.

Піднялися брати сходами нагору й пішли додому.

Зайшов Мітракіс у дім, замкнув двері й вікна, розстелив шовкове простирадло й висипав усе з торбини. Гадюки кинулись до нього та й ну його кусати!

А Бабакіс знову приніс додому золото, і більше вони з донькою не знали злиднів.


Оцінити:
1 зірочка2 зірочки3 зірочки4 зірочки5 зірочок

up