Французькі казки
- Барбовер Зелена Борода Жив колись у Франції король і мав лише одного сина, якого звали Шарль. Брат короля був королем Англії, у нього теж був один-єдиний син. Якось Шарль сказав батькові: — Тату, ви б написали моєму дядечку, англійському королеві, щоб він відпустив двоюрідного брата до нас у гості. Я хочу з ним познайомитись — адже ми ще ніколи […]
- Бугай-ласун Ця смішна історія сталася в Анжевілері — маленькому містечку на півночі Лотарингії. Стояла там церква, стара та облуплена, з глибокими тріщинами в стінах. У ті тріщини залітало насіння різних трав, навіть кілька кущів кривим корінням закріпилися поміж цеглинами. Навесні тут розквітали кульбабки, а влітку так щедро розростався мак-самосій, що здавалося, ніби сірі стіни церкви покроплені кров’ю. […]
- Відданиця У серці Корсіки, поблизу Чінарки, стоїть сувора стрімка гора, яку називають Відданицею, або Нареченою. Здіймається вона на півтори тисячі метрів над морем, і, коли її вершину осяває призахідне сонце, на тлі неба чітко вирізняється постать вершниці. Відданиця — незвичайна гора. Люди розповідають про неї навдивовижу цікаву історію. У маленькому селі Несса жили колись мати й дочка. […]
- Вовк і лисиця Ішов якось вовк з кумасею-лисичкою на річку рибалити. Наловили вони чимало риби й поскладали її в кошик. — Хто понесе кошик? — питається вовк. — Ти,— відказує лисиця.— в тебе хвіст товстіший. Вона прив’язала кошик до вовчого хвоста, і вони подалися в ліс. Несе вовк важкий кошик, відсапує, аж тут хвіст — хрясь! — обірвався. — Я тебе […]
- Вразливий Шустик Був собі колись на світі маленький веселий гном. Звали його Шустик. Носив Шустик чепурненький синій каптанчик, чорні лаковані чобітки та яскраво-червоний ковпачок, що сидів у нього на голові завжди трішечки набакир. Гномик був лагідний, ніколи не журився і не цурався ніякої роботи. Щоправда, мав він одну ваду: був надзвичайно вразливий і довго не прощав кривди… […]
- Дік-Дон Якось до сільського ткача завітав незнайомець. Приніс йому великий моток прядива на полотно. — Я прийду забрати полотно через тиждень. Заплачу тобі дев’ять екю за роботу. Та коли не впораєшся — нарікай на себе. Ткач старанно взявся до роботи, працював ночами, але не встиг виткати й чверті замовленого шматка полотна. — О лихо! — сказав він собі.— […]
- Дроворубова донька Був собі на світі добрий дроворуб. Щоранку йшов він у ліс і до пізнього вечора рубав там дрова. Мав він трьох дочок-красунь. Щодня котрась із них приносила батькові обід — казанок гарячої юшки. Рубає якось дроворуб дрова і раптом бачить: вилазить із хащі страшний звір, не звір навіть, а справжнє чудовисько,— і шасть до нього. Зблід […]
- Жан-Ведмідь Жила собі на світі дівчинка Орсан. Не мала вона ні батька, ні матері. Збирала сирітка в лісі ягоди, гриби та квіти, продавала багатіям — тим і заробляла собі на хліб. Якось восени, заблукавши в хащах, Орсан наступила на чарівну траву. Кольором схожа на золотаве полум’я, трава вночі випромінювала світло, а вдень від неї падала тінь. Але […]
- Золота головня У Броссельянському лісі стояла хатина, і жило в ній троє братів. Були вони бідні, не мали ні батька, ні матері і працювали від світання до смерку, щоб заробити на хліб. Вони палили деревню на вугілля, а вугілля продавали. Якось увечері, коли вони напалили повну піч вугілля, Жан, старший брат, сказав: — Ну, на сьогодні ми […]
- Кабанець, який не хотів рости Сидів собі на грядці один качанець капусти і ніяк не хотів рости — хоч ти йому що. — Агов, Антуанет! — гукнув господар. — Чого вам? — Піди-но полий качанець. — Краще я піду погуляю. — Цуцику, ану вкуси неслухняну Антуанет за ногу! — Я краще гризтиму кісточку. — Гілко, відшмагай-но цуцика! — Краще я лишуся на […]