Грузинські казки
- Кам’яний царевич Було це чи не було, — хто може сказати? Жив собі на світі цар. Дожив він до старості, а дітей не мав. Він дуже горював із-за цього. Нарешті народився у нього син. Цар не тямить себе від радості, так і тремтить над царевичем, тільки й дивиться щоб з ним чогось не трапилося, щоб біда яка з […]
- Ледащо Одна вдова мала ледачого сина. Змалечку звик байдикувати, то й у парубоцтві так. — Ой, сину,— не раз, було, каже мати, — чи на часі твої пустощі, вже ж ти й доріс і бачиш, що я стара та немічна зробилася. А тому байдуже, підобідає, як є що, та й гайда в довгої лози по селу. — […]
- Миша хатня й польова Гладка польова миша завітала в гості до хатньої та й питає: — І чого ти, сестро, така дрібна та худа? Таж у хаті і така їжа, й така, либонь, не раз і смачненьким поласуєш. А я, бідна, самим зерном давлюся, та й того нема вдосталь, а бач, таки справніша за тебе. Ще й не набалакалися миші, […]
- Правда і брехня Був собі один чоловік — брехло несусвітне. Усе життя тільки те й робив, що інших обдурював та обкрадав. Зненавиділи селяни його, не те що в гості кликати, а й вітатися соромилися. Бачить брехун, немає йому життя в селі, узяв свою бурку та й подався світ за очі Дев’ять днів ішов і дев’ять ночей, дев’ять гір перейшов. […]
- Сізмара Був собі один хлопчик і мав люту-прелюту мачуху. Ось якось розіслала мачуха збіжжя на сонці сушити й посадила хлопця стерегти, а той і заснув. Налетіли на зерно кури, почали клювати. Мачуха як уздріла, кинулася пасинка бити: — Спиш, ледащо, а кури зерно пожерли! — Стривай, мамо, стривай, щось маю сказати. — А що таке? — […]
- Сирота та безбородий шахрай Було чи не було… Жив собі на світі бідний сирота. Був він голий як бубон, і один як палець. Якось роздобув сирота лантух зерна, відніс його до млина і змолов. Саме тоді і безбородий шахрай приніс у млин лантух зерна. Виходять вони з млина, а безбородий шахрай і каже сироті: — Ходімо разом додому. — […]
- Скупий та правдивий Були собі чоловік та жінка. Цілий день, з ранку до вечора, крутився чоловік, як колесо в прядці, а все не міг шматка хліба заробити. Не витримала жінка, розсердилася та й каже чоловікові: — Годі вже нам, Габріеле, черствий хліб їсти! Іди пошукай якоїсь роботи, бо вже люди з нас сміються. Доки ж сидіти коло нетопленої […]
- Сонцева дочка Жили собі троє братів, троє бідняків. Зорали вони своє маленьке поле й засіяли: один — ліворуч, другий — праворуч, третій — посередині. Виросла пшениця густа й висока, кращої й не буває! Та раптом бозна-звідки насунула хмара, вкрила небо, сипонув град, вибив жито на середній пасмужці поля, а пасмужки обабіч колосилися, мов ніде нічого… Вийшов на поле господар середньої […]
- Страшний дев Було це чи не було, — хто знає? Розповідають, що жив-був цар. Задумав цей цар оженитися. Вибрав він собі наречену — небаченої краси дівчину: очі у неї чорні, як ніч, кучері золоті, губи червоніші за мак червоний, а стан у неї, як молода яблуня. В усьому царстві не було кращої дівчини. Оженився цар і зажив щасливо з […]
- Таке й гірше за таке Був собі парубок. Мало що бідний, то ще й такий, що ні в тин ні в ворота. Люди зранку до роботи йдуть, а він по селу тиняється. Аж віддалася за нього одна дівка. Та така бідова, що годі вже чоловіка в гулі пускати: іди та й іди до роботи, каже. А там бачить, що слова не […]