Індійські казки
- Голубів дарунок Край невеличкого села жив собі чоловік на ім’я Кіжаван. Був він дуже бідний, не мав ніякої рідні. Та Кіжаван не журився, бо серед звірів і птахів у лісі було в нього багато друзів. А хіба журиться той, у кого багато друзів? Кіжаван добре розумів мову звірів та птахів. Зустріне, було, когось із лісових мешканців, поговорить — […]
- Горщик Пішла якось одинока бабуся до гончара й купила чотири горщики. Вдома поставила їх рядочком на полиці, а сама взяла борошно й заходилася пекти коржі. Бабуся була зовсім старенька, недужа й ходила згорбившись. Руки її вже не слухалися. Місить вона тісто, думає про свою гірку долю та все зітхає. — Ох, якби я мала синочка,— мовила […]
- Гроші чи розум Засперечалися якось багатій і бідняк про те, що краще: гроші чи розум. Багатій каже: — Ось ти, приміром, бідний, мов горобець у лісі. Що ж, допоміг тобі розум? — А дурному й гроші не поможуть! — відповідає бідняк. — Ба ні! Гроші — всьому голова, вони в будь-якій біді зарадять. — Без розуму гроші нічого не варті,— […]
- Дві матері, дві доньки Один ткач мав двох жінок і від кожної — по доньці. Першу звали Щаслива, а другу — Нещаслива. Ткач більше любив старшу жінку та її доньку Щасливу. Обидві вони байдикували, тільки те й робили, що спали та їли. А Нещаслива з матір’ю варили обід, прибирали в хаті, сукали пряжу; Щаслива та її мати давали їм трохи рису, […]
- Дивне прислів’я В одному селі люди казали: де миші з’їдять чавунний казан, там ластівка вкраде семирічного хлопчика. Правда чи ні — судіть самі. Якось розгулялася страшна гроза, і блискавка вдарила в хату одного працьовитого чоловіка. Все його, добро згоріло, залишився тільки величезний чавунний казан — такий міцний, що навіть вогонь його не взяв. І ось Нандука — а того чоловіка […]
- Добродум і Злодум Люди здавна кажуть: хто бажає лиха комусь, того самого спіткає лихо. Жили в селі два сусіди. Першого звали Джармабудхі — тобто Той, у кого добро на думці, а другого Папабудхі — тобто Той, у кого зло на думці. Одне слово, Добродум і Злодум. Якось прийшов Злодум до сусіда та й каже: — Вичитав я в книжках, нібито […]
- Жадібність до добра не доведе В одному селі над морем жив селянин, такий завидющий, такий жадібний, що годі іншого такого пошукати. Якось заманулося йому кокосових горіхів; узяв він рупію й подався на базар. Зайшов до першої-ліпшої крамнички та й питає продавця: — А почім твої горіхи? — По чотири ани,— відповів той. — А ти часом не знаєш, де є […]
- Жадібний багатій Сталося так, що один багатий чоловік зненацька втратив своє багатство і став злидарем. А щоб не померти з голоду, треба було шукати якоїсь роботи. Але де ви бачили, щоб багатій, навіть і колишній, став жити чесною працею! Так було і з оцим нашим багатієм. Посидів він голодний день-другий, а тоді твердо вирішив: — Ні, працювати — […]
- З чужого розуму не живи Жили колись на світі старий із старою. Дітей вони не мали, тож не дивно, що нудилися й без кінця нарікали на долю. Якось сиділи вони невеселі на своєму городі, де на грядках росли гарбузи, і старий скрушно зітхнув: — Ех, якби ж то в нас був синочок… Тільки старий це вимовив, як до нього з […]
- Завидюща сова Якось сова сіла на дах царського палацу і в садку, на високій пальмі, побачила солов’я. З подивом помітила сова: кожен, хто проходить повз нього, низько, до землі вклоняється. Невдовзі в садок вийшов і сам цар. Він тримав у руках золоту тацю з добірним зерном. Цар поставив тацю під пальмою, і соловей відразу злетів на землю […]