Українські казки

• Вовчок-товчок Той Вовчок не звався ще Товчок, був чемним звірятком, доки не побачив довколишній світ. А потому? Ось як то було. Якось стара Вовчиця пішла в ліс подивитися, чи файно ростуть зайчики. А дітям наказала, аби тихо сиділи в норі. Вовчок-Товчок залишився дома з маленькими сестричками. Полежав на постелі із сухого листя, погрався із сестричками, а що не […]
• Волоський піп Жив колись багатий піп, якого звали волоським, бо прийшов з волоського краю. Жив він, як риба у воді. Мав слуг і служниць, але нарікав на свою долю: — Є що їсти, є в що одягнутися, а нуда мене бере, що міг би я ліпше жити. Одного дня він і каже до попаді: — Чув я, […]
• Ворон і Лисиця Прийшов ворон до кошари, побачив на курені для чабанів сир та й урвав собі великий шмат сиру. Почав летіти над землею. Побачила лисиця і стала бігти за ним, щоб відібрати від нього сир А він долетів до хащі, вилетів на високе дерево та поміж дві гілки сів їсти. Лисиця за ним добігла до хащі, побачила, […]
• Вороняча парасоля й попові пригоди В одному селі жив піп. Спочатку був таким, як усі попи, а потім йому щось у голові наплуталося. Коли піднімався на казальницю, то телентів таке, що парафіяни тільки носи морщили. Ніхто нічого не розумів. — Що це за галя-баля? По-якому? — питали один одного. — Та по-циганськи. — А нащо він говорить по-циганськи? — Бо хоче […]
• Вояцька нагорода Раз було, де не було, служив у чорного царя один добрий вояк. Але вислужив свій строк, а не дістав ніякої царської нагороди. Дали на дорогу хлібець у торбину, три срібні у руку і з тим відправили додому. Вояк собі подумав: «Ну, почекай, царю-поганине, ти ще будеш мати зі мною до діла!» І рушив не додому, а […]
• Вчений вовк Навчив раз один чоловік вовка у повозці ходить. От їде, а пани і перестрівають його, здивувались та й кажуть: — Продай нам цього вовка. — Купіть,— каже,— та тільки що ви з ним робитимете? — Він у нас,— кажуть,— писарем буде. Ото сторгувались, чоловік забрав гроші, а пани того вовка і розійшлись. Через стільки там […]
• В’юн і щука Колись щука застукала в’юна у такім куточку, що не було куди йому утікати. Ото він бачить це горе та й каже: — Чи ви, паніматко, сповідались? А вона каже: — Ні. Тоді він каже їй: — Ідіть же я вас висповідаю, а тоді мене і з’їсте. Вона його питає: — А де ж ти мене […]
• В’юнець-молодець Чи не розказать вам казочку про в’юнця-молодця? Та й молодець же був, хоч і маленький. Ось слухайте. Ото був собі колись в’юнець-молодець. Та все казано: в’юн… В самім багні пробував, бо ні його батько, ані його дід зроду й не випливали на чистовину. Вони увесь вік проялозилися у мулі та в багні. Отож наш в’юнець-молодець, граючись […]
• Гайгай Жив собі бідний чоловік. Мав одного сина — статечного й робітного хлопця. І чоловік любив працювати. Але бідність не могли осилити і жили у скруті. — Гей, няню, доста з того! Піду я у світ, і будете видіти, що знайду ліпшу долю. — Добре, сину, йди. І хлопець зібрався в далеку дорогу. Батько провів його аж […]
• Геп-трах-бах, корчмар і дзвони Це сталося ще тоді, коли на Буковині не було лісу без вовка, що крав овець із кошар, і села без корчмаря, який пускав на людей горілчану ману. Між двома селами стояла велика корчма. її господар файно говорив з гуцулами, але мав дідьчу душу: як уднину когось не обдурить, то цілу ніч трясе його пропасниця. Коли […]