Гауф Вільгельм
- Історія Альманзора Володарю! Ті, що мали слово переді мною, розповіли дивовижні історії, почуті в чужих краях. На сором мені, я мушу признатися, що не знаю нічого особливого, гідного вашої уваги. Та якщо вам не видасться нудним, я розповім про незвичайну долю мого друга. На тому кораблі алжирських піратів, звідки визволила мене ваша щедрість, був юнак мого віку, […]
- Александрійський шейх і його невільники Дивак був цей олександрійський шейх Алі-Бану. Коли вранці він ішов вулицями Александрії в дорогому кашеміровому тюрбані та багатому поясі, що коштував, ь, п’ятдесят верблюдів, крокуючи повільно, поважно, з нахмуреним чолом і опущеними очима і через кожних п’ять кроків замислено погладжував свою довгу чорну бороду, коли поспішав у мечеть, щоб, як того вимагав його сан, тлумачити […]
- Відрубана рука Народився я в Константинополі. Батько мій був драгоманом[1] при Порті, а, крім того, доволі успішно торгував пахощами й шовком. Він дав мені добре виховання, почасти сам навчаючи мене, а почасти довіривши це одному з наших священиків. Спочатку він збирався передати мені свої торговельні справи, та коли помітив, що я схильний до іншого, за порадою друзів […]
- Визволення Фатьми Мій батько був суддею в Акарі. Усіх дітей у нього було троє: я — найстарший та брат і сестра — обоє значно молодші від мене. Коли мені минуло двадцять років, один з братів мого батька покликав мене жити до себе. Він відписав мені все своє майно, але з такою умовою, щоб я жив при ньому, аж поки […]
- Гульден з оленем У Верхній Швабії й донині видно руїни замку, що був колись окрасою всього краю, — це Гогенцоллерн. Він височіє над крутою скелею, звідки видно всю округу. І скрізь, де видно було замок, та й далі, хоробрий рід Цоллернів вселяв у людей страх, а ім’я їх знали по всій німецькій землі. Так-от, кількасот років тому, здається, порох […]
- Каліф-чорногуз І Одного чудового дня, коли сонце було вже на вечірньому прузі, каліф багдадський Хасід гарненько сидів собі на тахті. У полудень так парило, що, зморений спекою, він трохи подрімав, а тепер, після сну, був благодушний і веселий. Попихкуючи, каліф курив з довгої, рожевого дерева, люльки і помалу сьорбав каву, що приніс раб. Все йому було до […]
- Караван Ішов пустелею великий караван. На безмежній рівнині, де бачиш тільки небо й пісок, уже здалеку було чути дзвіночки верблюдів і срібні бубонці коней. Густа хмара пилюки котилася поперед нього, а коли вітер розвіював її, блиск зброї та барвистість вбрання аж сліпили очі. Таким побачив караван вершник, що наблизився до нього збоку. Під ним був баский […]
- Карлик Ніс В одному великому місті Німеччини жив колись, у давноминулі літа, один швець. Мав він собі жінку, і жилося їм, як доведеться — коли добре, а коли й скрутно. Вранці швець ішов до своєї майстереньки — невеличкої халабуди на розі вулиці — і цілий день латав старі чоботи та черевики, а як хто замовляв, то робив залюбки й нові. […]
- Корабель привидів Мій батько мав у Бальзорі малу крамничку. Ні бідний, ні багатий, він був з тих, хто неохоче ризикує, щоб не втратити й того малого, що має. Він виховав мене у простоті, дбаючи, щоб я був правдивим і працьовитим, і з юних років я став йому помічником. Коли мені виповнилося вісімнадцять років, він зважився на першу […]
- Мавпа-людина На півдні Німеччини є містечко Грюнвізель, де я народився і виріс. Усі такі містечка на один копил. У центрі невелика базарна площа з колодязем, тут же старенька ратуша, навколо площі — будинки мирового судді та іменитих купців, а на двох-трьох вузьких вуличках живе решта мешканців. Усі один одного знають, кожному відомо, що де діється, і коли […]