Олуїч Гроздана
- Королева і садові ротики У ті часи, коли річки ще текли в небо і перетворювалися там у веселку, королева Синього королівства вважала себе за найщасливішу на світі. Мабуть, вона залишалася б при цій думці до кінця своїх днів, якби не її непереборне бажання бачити своє зображення скрізь, куди б вона не перевела погляд. Від пустелі Калахарі до Полярного кола, […]
- Крісло з гірських вершин Чи сонце припікало, чи місяць остуджував землю, на вершині Снігової гори навколо чепурної берези вели танок сосни. На березі біла сукня, на соснах — темні. А на узліссі самотній горіх вік вікував. На всі його запитання сосни відповідали мовчанням, а береза сміялася йому в обличчя: — Який сучкуватий! Який потворний! Немає нічого дивного, що ти до старості […]
- Країна вітрів У ті часи, коли земля була ще зовсім молода, а хмари тільки народжувалися, два могутні володарі змагалися між собою, хто з них стане багатший і сильніший, хто матиме те, чого не має другий, хто буде царем царів! — Я цар царів! — вигукнув Ферфелін того дня, коли все його володіння було огороджене високою прямовисною стіною, крізь […]
- Крилатий біляк Одне легковажне плем’я мурашок вибудувало мурашник у верболозі на березі річки. Як усі вони старалися, як квапилися чимскоріше закінчити роботу! І таки встигли до початку зими зміцнити стіни своєї хатки й забезпечити себе й майбутніх нащадків їжею. Наче відчуваючи, що зима буде холодна і снігова, мурашки підбирали кожне зернятко, кожну бадилинку. А зима й насправді […]
- Кругляк Спало в череві гори джерело, і наснився йому сон: стало воно розбухати, набиратися сили, й так швидко, що зрештою довелося йому пробиватися на поверхню землі, інакше захлинулося б власного силою. — Ну й розбишака! — мовила скеля, коли джерело вдарило в неї, щоб пробити собі дорогу.— Попросило б по-доброму, я б і сама пропустила тебе. — […]
- Кульбаба Колись, давним-давно, біля підніжжя гори росла армія соняшників. Що це були за красені! Всі, як один, гінкі, статурні! Сонце в небі сяяло від гордощів за своє золоте військо. Щодня Сонце мандрувало зі сходу на захід. Зі сходу на захід повертали за ним свої золоті голови і його солдати — першого призову, і другого, і третього, і […]
- Місячна квітка Високо над землею, наче плетені кошики, підвішені до неба, гойдаються вежі міста. В одній з них живе хлопчик Ясен. На дітей, птахів і хмари він і не дивиться. А чого на них дивитися? Всі чудеса на світі Ясен бачить у своїй чарівній скриньці. Що йому діти, птахи і хмари? Для чого йому спускатися зі своєї скляної вежі? […]
- Малі музиканти На березі моря росла висока могутня сосна. Вся земля під нею була всипана пахучими голками, на яких спалося зручніше, ніж на царських перинах. Малі музиканти найбільше любили ночувати саме тут, граючи доти, поки зірки спускалися до самої землі. На всі чотири сторони світу пролягав шлях малих музикантів, але де б вони не були — завжди поверталися […]
- Мар’ян і Сріблянка На самому березі моря жив рибалка Лука з онуком Мар’яном. Хвилі подеколи докочувалися аж до їхнього ліжка. Що ж тоді казати про вітер? Але рибальська хатинка мужньо протистояла і вітрові, й хвилям. А чому б і ні? Адже стіни її були кам’яні, підлога теж кам’яна і навіть ліжко було складене з тонких кам’яних плиточок. То ж […]
- Небесна річка Текли річки, кожна по-своєму: яка на схід, яка на захід, а яка з гір прямісінько в море. А куди ж іще? Велика Мати всіх річок спокійно вказувала новонародженим, кому куди текти. І з ними не було ніякого клопоту. Не часто ж народжуються дурненькі, як ота річка, що хотіла текти попід землею… Мати всіх річок усміхнулася доньці, яка […]