За давніх-давен, як свинки співали пісень, а мавпи тютюн жували, а кури його клювали й від того твердими стали; а качки: «Кряк-кряк-кряк» примовляли,— всі птахи прилетіли до сороки і попросили її:
— Навчи нас, як вити гніздо.
Бо всім відомо, що сорока майстер вити гнізда. У неї вони куди кращі, ніж у будь-якого іншого птаха. Зібрала вона всіх їх навколо себе і почала вчити. Спершу принесла грязюки і зліпила кругленький млинець.
— Та он як воно робиться, — сказав дрозд і полетів собі.
Відтоді всі дрозди роблять свої гнізда з грязюки на зразок млинця.
Потім сорока принесла прутиків і поклала їх на млинець.
— Тепер мені зрозуміло, — сказав чорний дрозд і полетів собі. Відтоді всі чорні дрозди мостять свої гнізда саме так.
Потім сорока поклала на прутики ще один шар грязюки.
— Я вже знаю, як його робити, — сказала мудра сова і полетіла собі геть. Ось чому сови не навчилися робити кращих гнізд.
Після цього сорока взяла кілька хворостинок і сплела з них кругленький обідок.
— І я це зумію зробити, — сказав горобець і полетів геть. Відтоді горобці в’ють свої гнізда з хворостинок, хоч і роблять це абияк.
Потім сорока назбирала пуху та пір’я і встелила ним гніздо, зробивши м’якеньке ложе.
— Оце мені подобається! — вигукнув шпак і полетів додому. Ось чому у шпаків так м’якенько вистелені гнізда.
Тим часом сорока робила своє діло далі — показувала, як треба будувати гніздо. А пташкам не вистачало терпіння додивитися до кінця, як вона те робить. Одна за одною вони відлітали геть. Сорока ж працює, розказує і навіть не дивиться, слухає її хтось чи ні. Зрештою залишилася біля неї сама тільки горлиця. А горлиці не вистачало ні глузду, ні тями чого-небудь навчитися. Вона й не слухала сороку і не дивилася, що та робить. Сидить і туркоче-торочить щось своє:
— Тягни три трісочки, тягни три-и.
Сорока саме клала прутик. Почула, що туркоче горлиця, і каже:
— Не трісочки, а прутики, і не три, а вистачить і одного.
Горлиця ж торочить своє:
— Тягни три трісочки, тягни три-и.
Сорока розсердилась та їй:
— Кажу тобі, досить одного прутика.
А горлиця знову:
— Тягни три трісочки, тягни три-и.
Нарешті сорока озирнулася і побачила: біля неї немає нікого, крім недотепи горлиці. Розгнівалася вона, полетіла геть. І заприсяглася, що більше нікого не вчитиме, як робити гніздо.
Ось чому різні пташки в’ють гнізда по-різному.
