Якось один пастор наказав домашнім їсти стоячи, щоб вони менше споживали харчів. Наймит пожалівся на це Хитрому Антсу[1].
— Це не біда,— відповів Антс. А сам пішов до пастора й найнявся до нього на роботу.
— Чому тут усі їдять стоячи? — поцікавився Антс.
— Щоб менше з’їли,— мовив пастор.
— А чи не навпаки виходить? — спитав Антс.
— Коли стоять, харч швидко опускається в шлунок і наповнює його, а сидячого спробуй нагодувати!..— Отож нагодував пастор нового батрака і звелів випити ще великий кухоль квасу, щоб шлунок більше наповнився.
— Тепер мені ще більше хочеться їсти,— пожалівся Антс.
Довелося пасторові дати ще чогось хитрунові.
Потім пастор послав Антса рубати дрова. При кожному ударі сокирою Антс голосно хекав: хек! хек!
Пастор поцікавився:
— Чому ти так хекаєш?
— Рубати важко, а так легше.
— То давай я допоможу хекати,— сказав господар. Робота закипіла: Антс рубав, а пастор хекав при цьому.
Перехожі тільки посміхалися.
Восени, коли настав час розраховуватися, пастор вирішив віддати Антсові лише половину платні, бо коли той рубав, він за нього хекав.
— Але ж ви самі так схотіли, адже я вас не наймав, тому заробіток увесь мій,— сказав Антс.
І пастор змушений був заплатити повністю.
[1] Герой народних гумористичних оповідок.