Дурний вовк

Казахська казка

Жив на світі собі дурний вовк. Зустрів він одного разу козу та й каже їй:

— Зараз я тебе з’їм.

— Ну, що ж, коли у мене така доля — я згодна. Але я дуже худа й стара. Краще зачекай-но трішки, я збігаю додому й пришлю тобі свою доньку. М’ясо у неї ніжне, молоде.

Вовк згодився, відпустив козу та ліг під кущем. А коза побігла додому й розповіла про все чабану. А чабан батогом відшмагав вовка. Той насилу втік. Іншим разом вовк зустрів овечку.

— Овечко,— каже він,— я зараз тебе з’їм.

— Ну, що ж,— відповіла овечка,— від долі не втечеш, тільки дозволь мені перед смертю потанцювати.

Вовк згодився.

Почала овечка танцювати навколо вовка. Танцює, а сама кола робить усе більші та більші, отак і втекла. Знову залишився вовк без обіду. Бреде він далі степом. Кінь пасеться. Підбіг до нього вовк і каже:

— Зараз я тебе з’їм.

— Гаразд,— говорить кінь,— тільки прошу тебе, починай їсти мене з хвоста, а голова хай ще пасеться.

— Можна й так,— згодився вовк і підійшов до хвоста…

Кінь ударив його задніми копитами. Тут вовкові й кінець настав.

Переклад: Олександр Петькун

Оцінити:
1 зірочка2 зірочки3 зірочки4 зірочки5 зірочок

up