Бідняк і багач

Жили собі, були собі нежонатий бідняк і жонатий багач. Нежонатий страшенно бідував, а жонатий жив у розкошах.

Проте були вони друзями.

Якось бідняк сказав багачеві:

— Я хотів би змінити своє становище, надто вже набридли мені мої злидні.

А багач йому:

— Оженися, тоді твоє становище зміниться. Забагатієш.

І бідняк оженився. В нього почали народжуватися сини, і він не багатів, а ставав чимдалі біднішим.

Якось бідняк сказав багачеві:

— Я нічого не надбав собі. Тепер живу ще бідніше, ніж раніше.

Багач, у якого не було дітей і який уподобав одного з синів бідняка, мовив:

— Коли вже ти такий бідний, то продай мені за п’ятдесят песо одного із своїх синів.

Тоді бідняк відповів йому:

— Е ні! Я не продав би свого сина ні за які гроші.

І багач сказав йому:

— Тепер бачиш, що, оженившись, ти таки забагатів?

Як черепаха літала

Черепаха і яструб кумували. Якось вони розговорилися. Черепаха й каже:

— Як добре тобі, куме! Де захочеш, там собі й літаєш! Чи не взяв би ти і мене коли-небудь на прогулянку?

А яструб відповідає:

— Чому ж не взяти, кумонько? Як тільки зможу, так і візьму…

І коли одного дня яструб добряче зголоднів, він подумав собі: «А візьму-но я кумоньку-черепаху на прогулянку, скину її додолу, вона розіб'ється, то й пообідаю…»

Отож полетів він туди, де жила черепаха, та й каже їй:

— Сідай-но, кумонько, на мене, повезу тебе на прогулянку… Раденька черепаха всілася на яструба, а він, піднявшись височенько, почав перевертатись у повітрі, щоб черепаха упала. І черепаха, відчайдушно вчепившися в яструбине пір’я, сказала: