Жив бідний чоловік з жінкою. Хоч ніякого маєтку, крім дерев’яної хатки, й не мав, зате був щасливий. Бо мозолястими руками працював не мало, мав ніч спокійну, важко заробив, зате солодко з’їв.
Любив чоловік жінку, був до неї ласкавий і добрий, бо любила і вона його. А жінка в бідного чоловіка красна, біла челядина, росла, здорова. Всі люди оглядалися на неї, коли ішла вулицею. Зависливо говорили:
— Іванова жінка, як княгиня.
Залюбився до молодиці піп. Служить в церкві службу, а очима стріляє туди, де стоїть Марічка. Але и дяк не може пройти коло Марічки, щоб до неї не посміхнутися, не зафіглювати. Лакомився на невістку й церківник.
Чоловік аж сердиться:
— Чого ти, небого, з розуму зводиш панів? Міркуй, щоб біда не сталася.
— Не журися! — каже Марічка. — Ми їх розуму навчимо. Тільки слухай мене і роби те, що тобі я буду казати.
Одного дня церківник зустрівся з невісткою й звідає;
— Марічко, чи можна до тебе прийти? Коли будеш дома сама?
— Та… приходи сьогодні… Вечором, в дев’ять годин…
Іде молодиця далі, зустрічається з дяком.
— Добрий день, молода невістице! — сміється дяк. — Яка ти файна! Я давно збираюся до тебе в гості…
— Та приходьте, пане дяче!
— Коли?
— Приходьте сьогодні… в десять годин…
— Прийду, молода невістице, прийду!
Іде молодиця далі. Зустрічає попа.
— Добрий день, красца Марічко! Мав би я діло до тебе… Коли зайти?
— Та, пане превелебний, прийдіть сьогодні….
— Коли, Марічко?
— Приходьте в одинадцять…
— Прийду, Марічко!
Дома Марічка про все розповіла чоловікові. Порадилися, що чинити… Чоловік буде вартувати, а коли зайде до хати й піп, прийде до вікна, грізно постукає.
— Церківникові, дякові й попові скажу, щоб заховалися в бочці на поді. А ти прийдеш до хати, скажеш, що мусиш з дому понести бочку! — мовить чоловікові хитра Марічка.
Так і було. Настала ніч. О дев’ятій годині постукав до вікна церківник. Невістка світла не палила, бо тоді лампами ще не світили. Завела молодиця церківника до хати, пригощає, розмовляє з ним. Минула година. До вікна постукав дяк.
Налякався церківник:
— Що чинити? Куди дітися?
— Лізь на під, заховайся до бочки! — каже церківникові.
Виліз церківник на під, заховався до бочки. Зайшов до хати дяк. Посадила за стіл господиня дяка, пригощає, забавляє. Минула година. Постукав до вікна і піп.
Налякався дяк:
— Що чинити, куди дітися?
— Лізьте, пане дяче, на під, заховайтеся до бочки!
Виліз дяк на під. Заховався до бочки. Сидять церківник з дяком: тихо, щоб їх не чули.
Посадила молодиця попа за стіл, пригощає, забавляє. Раптом чути стукіт до вікна.
— Марічко, швидко відчиняй двері!
Налякався піп:
— Що чинити, куди дітися?
— Лізьте, пане попе, на під, заховайтеся до бочки!
Виліз піп на під. Заховався до бочки. Сидять церківник, дяк і піп тихо, щоб їх не чути.
А чоловік тільки переступив порога до сіней, як кричить:
— Марічко, поможи мені взяти з пода бочку! Я мушу її з дому віднести.
Вилізла жінка з чоловіком на під. Хочуть бочку брати, а тут священні особи.
— Ой, Іванку, скільки грошей не хочеш, дамо! Тільки нікому нічого не говори! — просять господаря.
— Злізайте, в хаті порахуємося!
Злізли з пода, хочуть грішники гроші вилічити чоловікові. Але ніч — темно.
— Я грошей не маю, — каже церківник. — У мене є тільки свічка, буду світити!
Дивляться довкола, а світоча нема Дяк був жартівливий і каже
— Ти, церківниче, грошей не маєш, будеш нам світочем. Ставай на голову.
Став церківник на голову. Ткнули свічку церківникові и запалили.
Вилічив піп Іванові п’ятсот золотих, вилічив дяк Іванові двісті золотих. І пішли собі всі три, в патики гудучи.
Сміються Іван і Марічка, збираються на ярмарок коней купувати. Купили не лише коней, але и воза, Марічці красну хустку, чоботи, одяг. Накупили всього, що було потрібне в хаті.
В неділю молодиця красно одяглася, пішла до церкви. Стала так, щоб її всі виділи.
Служить піп літургію, дивиться на Марічку. Так задивився на неї, що замість «Благословенно царство!» гукнув: — Яка наша Марічка припараджена-а-а!
А дяк на правім криласі:
— За наші гроші-і-і!
А церківник на лівім криласі:
— Моя з… світила, доки Марічка гроші лічила-а-а…
Попадали люди на коліна, б’ють поклони, моляться ..
