Як ясен місяць впав у воду

Одного літнього вечора братік Кролик стрівся з братіком Черепахою. Привітались вони люб’язно й почали розмовляти про се, про те. Потім згадали про зажерливість Ведмедя, Вовка та Лиса.

— Треба хоч раз провчити їх як слід,— каже братік Кролик.

— Давно пора,— кивнув Черепаха.

— А ти допоможеш мені? — спитався Вухатий.

— Авжеж, братіку. Можеш цілком на мене посластися.

— Гаразд. Тоді давай покличемо Ведмедя, Вовка га Лиса й підемо завтра увечері на ставок — ловити рибу. Я буду дурити їх, а ти лиш кивай і кажи: «Еге ж»

На цьому й вирішили. Братік Кролик побіг додому, а братік Черепаха одразу ж поповз до ставу, щоб встигнути туди до завтрашнього вечора.

На другий день братік Кролик оповістив звірів про свій задум. Усі, звичайно, зраділи, бо страшенно любили рибу.

Коли настав вечір, звірі рушили до ставка. Братік Ведмідь ніс вудку з гачком, братік Лис — велику вершу, а місіс Медоуз з дівчатками — посуд на рибу. Братік Черепаха вже був там.

Зайнявши місця, рибалки приготувались ловити. Та раптом Вухатий почухав собі за вушком і каже:

— Леді і джентльмени! Сьогодні ми, мабуть, нічого не впіймаємо…

Всі звірі витріщились на нього, а Черепаха сказав. «Еге ж».

А Кролик тимчасом вів далі:

— На нашу біду, у ставок упав місяць. Якщо не вірите, подивіться самі.

Всі звірі глянули в воду: і справді, місяць плив по поверхні ставка!

Лис тихо мугикнув: «Ну й ну!» А Вовк вигукнув: «Що ж тепер буде!» Ведмідь розгублено смоктав лапу.

Тоді братік Кролик і каже знову:

— Якщо ми не виловимо його, то не бачити нам сьогодні риби.

А Черепаха підтакнув: «Еге ж, еге ж».

Тут ведмідь і питається:

— А як же його зловити?

Братік Кролик довго чухав за вушком, а потім глянув на Лиса та й говорить:

— Найкраще — вершою брата Лиса.

Але жадібний Лис ніяк не хотів давати верші.

Тоді втрутився братік Черепаха:

— Я чув, що, хто витягне місяць у верші, той знайде в ній цілий мішок грошей.

Почувши таке, звірі одразу стрепенулись. Лис ухопив вершу з одного боку, Вовк — з другого, а Ведмідь посунув попереду, щоб розчищати їм путь від корчів.

Закинули раз, другий, третій, а місяць пливе собі, мов намальований на воді. От Лис вже набрав у вуха води, Вовк почав захлинатися, а Ведмідь ледве не потонув у ковбані. Злякавшись глибини, вони повилазили на берег.

Усі зустріли їх веселим реготом: такі смішні й жалюгідні були наші рибалки! А братік Кролик вигукнув:

— Нічого, братіки! Біжіть мерщій додому та поміняйте мокре хутро на сухе. Я думаю, що іншим разом вам обов’язково пощастить. Кажуть, що місяць добре клює, коли почепити гачок дурневі на хвіст!..

Розлючені рибалки чкурнули додому. Братік Кролик, братік Черепаха та місіс Медоуз з дівчатками ще довго сміялися, а потім пішли вечеряти.