Чому у братіка Ведмедя нема хвоста

Якось у неділю братік Кролик завітав до свого побратима Черепахи. Того вдома не було, бо він ще звечора поповз на ставок до своєї численної рідні. Тоді Кролик рушив і собі до ставу Черепахи радо зустріли Вухатого, бо він, як ми вже знаємо, не раз виручав їх із біди. Вони добре його пригостили, а потім запросили з собою на ковзанку, тобто на пологу крем’яну скелю. Черепахи вилазили на самісінький вершечок, лягали на спину і, сковзаючи по гладкій поверхні скелі, мчали прямо у воду.

У розпалі гри до них присунув братік Ведмідь: його розбудив веселий галас та сміх.

— Що тут сталося?! — сердито метляючи хвостом, спитався Вайлуватий. (А на той час у всіх ведмедів був пухнастий довгий хвіст).— Чи ви часом не показились, що не даєте мені спочити?

— Не сердься, братіку,— одмовив Кролик.— Це ми вирішили трохи розважитися.

— А чом же ти не береш участі в цих розвагах? — поцікавився Ведмідь.

— Та я вже награвся досхочу…— мовив Кролик і підморгнув братіку Черепасі.

Братік Черепаха підштовхнув ліктем свого сусіду і запитав:

— А може, ти, братіку Ведмедю, і собі спробуєш хоч раз з’їхати з скелі?

— Ну, що ти! — засміявся Вухатий.— У нього ж такий пишний хвіст… Хіба він схоче підмітати ним ковзанку!

Тут братік Ведмідь розсердився і каже:

— От я тобі доведу, що з хвостом ковзатися куди краще, ніж без хвоста.

Поліз він на вершечок скелі. Сів на хвоста і посунув униз. Спочатку братік Ведмідь з’їжджав поволі і широко посміхався від задоволення, але коли поїхав швидше, у нього защемів хвіст, і він скривився. Та спинитися вже не можна було. Чим швидше він їхав, тим дужче йому боліло. Нарешті, Ведмідь заревів так, що його було чути за милю від ставу, а може, й далі. Так, ревучи, він і плюхнув у воду.

Коли братік Ведмідь вискочив на берег, всі побачили, що хвоста у нього немає. Він відчикрижив його об камінь.

Не озираючись і не вибираючи дороги, Ведмідь чимдуж почухрав додому.

З тих пір у всіх Ведмедів такі маленькі куці хвости. Смішно, звичайно, та що поробиш. Адже братік Кролик теж недавно вскочив у таку халепу, спіймавшись на гачок хитрого Лиса.