Як братік Ведмідь спіймав братіка Жабу

Братік Ведмідь думав, що братік Жаба обдурив його, і вирішив помститися.

Якось чимчикує він з лісу, куди ходив шукати диких бджіл, і бачить: на краю болота спить братік Жаба. Ведмідь поклав сокиру, тихесенько підкрався — хап! — і спіймав його. А потім каже:

— Здоров був, братіку! Як поживають твої дітки? Боюсь, що їм не доведеться вже побачити тебе, бо в нас з тобою буде довга розмова. Ти ж знаєш, про що будемо говорити, правда?

Та братік Жаба мовчав, бо не міг нічого второпати. Тоді Ведмідь сказав:

— Може, ти забув, як ославив мене перед звірячим людом? Хто допоміг братіку Кролику втекти від мене? Ти досить посміявся з мене, а тепер доведеться поплакати.

Тут братік Жаба нарешті спромігся вимовити:

— Що ти, братіку Ведмедю? Коли це я тебе дурив?

Ведмідь аж розреготався, так смішно йому було, що братік Жаба удає з себе невинного.

— Ну, звичайно, ти нічого не знаєш. Це не ти сидів у ковбані, коли я гнався за Кроликом. Це не ти сказав мені, що Кролик побіг до лісу. Ти сидів у цей час дома з дітками і навіть в очі не бачив братіка Кролика. Вигадуй що завгодно, але я тобі не повірю. Більше вже тобі не доведеться нікого дурити.

Братік Жаба бачить, що Ведмедю нічого не поясниш. Почав нещасний плакати і проситися:

— Прости мене, братіку! Я більше не буду. Помилуй мене, і я покажу тобі найкраще дупло з медом.

Але той і слухати не хотів. Він думав над тим, яку б кару для братіка Жаби вибрати. Втопити його не втопиш, спалити — немає вогню.

Міркував він, міркував, а братік Жаба тимчасом трохи оговтався і каже:

— Якщо вже ти хочеш мене вбити, то, прошу тебе, однеси до того каменю, що біля млина. Дай востаннє поглянути на дітей… А потім візьмеш сокиру і тут же на камені зарубаєш мене.

Ведмідь погодився і притьмом поніс братіка Жабу до млина. Посадив його на скелю, а потім каже:

— Ну, надивляйся на своїх дітей.

Той сидить, наче дивиться. Постояв Ведмідь трохи, узяв сокиру, розмахнувся та як трахне… об камінь. Поки він піднімав сокиру, братік Жаба — стриб! — і опинився в ставку. Тут йому вже було не страшно Ведмедя. Виплив він посередині ставка і заспівав пісеньку: