Трагічна доля сірого Вовка

Вовчисько був заклятим ворогом братіка Кролика. Він постійно робив Вухатому капості і нахвалявся винищити’ його рід. Вже не одне крольченя загинуло в пащі хижого Вовка. Для захисту Кролик збудував собі хижку з соломи, та Вовчисько її розвалив. Тоді Кролик збив курінь із дощок, але й туди забрався ворог. Нарешті, Вухатий змурував міцний цегляний дім, а щоб було ще безпечніше, вирив під ним глибоке підземелля, яке замикалося залізною лядою.

Одного разу Кролик зібрався було в гості до Єнота. Але не встиг прочинити двері, як у кімнату вскочив зляканий Вовчисько.

Крольчата відразу шуснули в підземелля.

— Рятуй мене, сусідо! — заволав він.— За мною хорти женуться, Ой, сховай мене швидше!

І справді, у лісі чувся гавкіт собак.

— Ховайся сюди, Вовчику! — відчинив скриню братік Кролик, і, коли той вскочив усередину, защіпнув її на клямку.

Потім Вухатий сів біля вогню, запалив люльку і почав думати. Думав-думав, а тоді налив повен чайник води і поставив у піч.

— Чи пішли вже собаки, братіку Кролик? — питає Вовк.

— Ні, один ще й досі нишпорить біля хати.

— А що ти там робиш, братіку?

— Готую тобі чайок, братіку Вовче.

А сам дістав свердло та й почав свердлити дірки у віці скрині. Тоді Вовк знову питає:

— А що ти зараз робиш, братіку?

— Свердлю дірки, щоб тобі легше дихалось.

А сам узявся підкидати у піч хмизу. Вовк гукає з скрині:

— Що ти тепер робиш, братіку?

— Палю в печі, щоб тобі було тепло…

Тоді Кролик відчинив ляду і покликав діток з погреба.

— Що ти там робиш, братіку Кролику?

— Розповідаю дітям, який ти хороший сусіда, братіку Вовчику.

Кроленята роти позакривали лапками, щоб не пирснути від сміху. Кролик посварився на них пальцем, узяв чайник з печі і почав лити на скриню окріп.

— Ой, братіку, що це так шумить?! — гукає Вовк.

— То за вікном бушує негода…

Тут окріп потік у дірки та давай припікати клятого Вовка.

— Ой, братіку, що це так мене пече?

— То блохи тебе кусають…

— Ой, ой, вони з’їдять мене живцем! — заскиглив Вовчисько. А Кролик ллє та ллє кип’яч у дірки. Скоро Вовк і дуба дав.

Тоді братік Кролик скликав сусідів, і всі до ранку святкували перемогу над лютим ворогом усієї лісової громади.