Болгарські казки
- Швидка робота Якось зійшлися всі звірі на свято. Кликали й мурашок, та ті не прийшли, бо мали багато роботи: збирали харчі на зиму. Звірі наготували смачних страв, понакривали столи на гарній галявині й почали бенкетувати. Та скоро похотіли вони пити, бо забули водою запастися. Почали тоді згадувати, хто найменше працював, коли готувалися до свята, і всі казали, […]
- Що шукав, те й знайшов Якось крутився біля кошари старий вовк — хотів щось украсти. Аж ось вийшла з кошари вівця і почала пастись. Побачив її вовк, підійшов та й каже: — Чуєш, овечко, я тебе з’їм! Спочатку вівця злякалася, але подумала та й каже: — Знаю, що з’їси мене, але ти зачекай, поки я натішуся цією травичкою. Довше подивишся на […]
- Як бідний чоловік з лихварем судився Жив собі один дуже бідний чоловік. Був у нього невеликий клапоть землі, віл та корова — ото й усього. Вола й корову він запрягав у плуг, коли орав, вони й годували хазяїна. Але прийшла біда — не стало вола, треба було купувати іншого. А грошей немає. Думав, думав чоловік і надумав попросити в лихваря. А лихвар каже: […]
- Як друзі вовків налякали Подружилися якось віл, осел, баран і цап і надумали тікати од своїх хазяїв, щоб пожити на волі. Осел наготував сакви з їжею, віл — мішок сіна. Нав’ючили усе це ослові на спину та й пішли. Пройшли трохи й надибали вовчу голову. — Баране, а візьми-но ту вовчу голову та кинь її в торбу! — сказав віл. Баран […]
- Як друзі разом у лісі жили Багато років служив віл господарю. Служив і думав, що, може, хоч на старості літ господар дасть йому спочинок, і їсти дасть, і пити. Та не так вийшло. Давно постарів віл, але й досі мусив тягати за собою важкого воза та плуга. Щоранку хазяїн запрягав його, і цілісінький день віл молотив на току жито-пшеницю, а щоб […]
- Як чоловік із змiєю судився Якось пішов рибалка до річки риби наловити. Цілий день сірома промучився і нічого не зловив. Ішов мимо подорожній і каже йому: — День добрий, приятелю! — Доброго тобі здоров’я! — відказав бідолаха. — Спіймав що-небудь? — Якби ж то, цілий день промучився — і нічогісінько! — Ну ж бо,— мовив подорожній,— закинь разочок на моє щастя, побачимо, […]