Естонські казки

  • Одруження ворона Якось ворон із Ярвамаа полетів свататися до ворони в Хар’юмаа. Нареченій та батькам її сказав, що він он який заможний: у нього безмежні ниви і гори зерна на току — житимуть вони в розкошах. Ворон запросив батьків нареченої до себе, показав своє гніздо та гори збіжжя на току і все вихвалявся своїм багатством та запевняв, що […]
  • Підставна наречена В далекому краї в давнину жив удівець-чоботар зі своєю єдиною донькою. Одна злюща вдова все домагалася, щоб він узяв її собі за дружину. Донька слізно благала батька не знатися з цією жінкою, бо добрі люди казали, що вона відьма. Нарешті шевцеві набридли людські теревені, він жбурнув під стіл драний доччин чобіт і сказав: — Якщо […]
  • Пеетер-безштанько У сиву давнину в глушині жив заможний кмітливий хуторянин. Було в нього три сини. Двоє старших — розумні, а найменший, Пеетер,— дурень. Коли Пеетерові виповнилося п’ятнадцять років, помер батько, а матері не стало ще раніше. Перед смертю батько запросив до себе синів і сказав їм: — Любі діти! Ви бачите, що я вже немічний і недовго […]
  • Правда і брехня Йшли дорогою правда і брехня. В обох було по торбині з хлібом. Схотілося їм їсти. — Давай спершу твій хліб з’їмо, а тоді й до мого візьмемося,— сказала брехня. Правда, не передчуваючи ніякого лихого заміру, погодилась. Так вони харчувалися з тієї торбини, поки там не лишилося нічого. Настала черга поділитися харчами брехні, але вона не […]
  • Семеро братів Далеко на півночі в лісі жили колись семеро братів, їхні батьки померли. Поблизу них ніхто не мешкав, то з усякою роботою вони справлялися самі. Та ось брати змужніли й задумали одружитися. Ні про жінок, ні про дівчат вони не знали нічого певного, тому вирішили піти на пошуки. Домовилися, що підуть шестеро старших братів, найменший залишиться […]
  • Сирота і хуторянка Якось у суботу ввечері бідна дівчина пішла в лазню. Допомогла вона помитися стареньким бабусям, і вони дуже дякували їй. Потім дівчина й сама залізла попаритись на горішній приполок. Аж раптом почувся гамір і дзеленчання, неначе зупинилось кілька панських карет. Дівчина визирнула в щілину. Біля лазні зупинилася золота карета, запряжена четвериком баских жеребців, прикрашених золотом та […]
  • Чарівник і священне дерево Жив собі колись бідний чоловік в убогій хатині за дві версти від великої піщаної гори. Чоловік жив не як сухостій між зеленими деревами — була в нього дружина. Щоб випалити піч, він ходив по дрова до далекого лісу. Якось розгулялася страшна буря: трощила дерева, здіймала до неба хмари піску, зривала покрівлі. А чоловікові треба було йти […]
  • Чоловік і вітер Жили собі дід та баба. Були вони такі бідні, що ледве перебивалися з хліба на воду. Якось, ідучи дорогою, знайшли вони пригорщу зерна. Раді поспішили додому, і дід пішов у комору, аби змолоти на ручному млинку зерно, а баба поставила на вогонь казанок з водою, щоб закипіла тим часом. Старий швиденько змолов та й поніс […]
  • Чорний бик і вовки Жив колись чорний бик. Щодня він ходив на болото пастися і пити в очереті воду. Прийшов якось вовк і питає: — Хто чалапа на болоті, хто там хлюпа в очереті? — Це я, чорний бик. А що таке? — Вийди з болота, я тебе з’їм,— кгіже вовк.— А чи багато в тебе захисників? Бик відповів: […]
  • Ягнятко і вовк Були собі у давнину ягнятко та вовк. Ягня зробило хатку з вовни, а вовк — із криги. Настала весна, і вовкова оселя розтала. Ніде сірому спати. І почав він прохати ягня: — Кумцю, впусти і мене в теплу хатку, хоч лапки погрію. — Не впущу, ти з’їси мене! — мовило ягнятко. Та вовк знай своєї править: — […]