Литовські казки
- Щиголь Жив собі один господар — великий жмикрут і шахрай. Ніколи він наймитам усього заробітку не виплачував, кожного обдурював. Ніхто до нього не хотів іти на роботу. Тоді прийшов до нього парубок Пятрас і каже: — Чи не хочеш мене на рік найняти? А господар і каже: — Зроби ласку, наймися до мене, я вже челяді шукаю. […]
- Як вовк задумав хліба напекти Одного разу зустрічає вовк чоловіка в лісі й просить його: — Дай мені хліба! Дав йому чоловік хліба. З’їв вовк, облизався. Дуже смачним здався йому той хліб. От він і каже чоловікові: — А що треба зробити, щоб і я завжди хліб мав? Навчи мене! — Добре,— згодився чоловік і став вовка навчати. — Спершу треба […]
- Як голуб учився гніздо вити Якось голуб попросив дрозда, щоб той навчив його гніздо вити. Дрізд прилетів до голуба й став гніздо вити. Та не встиг дрізд і кілька соломинок покласти, як голуб уже й тут, злетів на своє гніздо і ну вертітися та приказувати: — Умію, умію, умію. Дрізд розсердився й каже: — Як сам умієш, то чого мене […]
- Як гуску ділили Були собі дід та баба. Вони нічого не мали, крім однієї гуски. Незабаром дід і ту гуску зарізав, засмажив, поставив на стіл і каже своїй бабі: — Як же це ми їсти будемо, коли у нас і хліба немає. Я краще гуску панові подарую й попрошу хліба. Баба каже: — Неси. Узяв дід гуску й поніс […]
- Як лисиця вовкові кожуха шила Іде раз вовк понад лісом. Бачить — аж дятел дерево довбає. — Дятлику, дятлику, ти довбаєш літо й зиму, чом же ти собі чоботи не видовбаєш?! А дятел і відповідає: — Мені чоботи ні до чого. А ти, вовче-вовчиську, овечок усе ріжеш, ріжеш, а зима надійде — ти й мерзнеш. Чом же ти собі й досі кожуха не […]
- Як наймит з паном поквитався Один пан наймитів на роботу наймав. А про заробіток так домовлявся: як за рік наймит не розсердиться, а пан розсердиться, то дасть пан наймитові багато грошей; а як наймит розсердиться, то пан наймитові виріже паса на спині й вижене. Були собі три брати: два розумні, а один дурень. Пішов служити до того пана найстарший брат — розумний. […]
- Як півник панський маєток руйнував Жили собі дід та баба. Нічого вони не мали, окрім півника та жорна. Бувало, півник знайде зернятко, дід і змеле з нього повнісіньке сито борошна, а баба хлібця чи пирога спече. Так вони собі й жили. Дізнався пан із великого маєтку, що дід такого млинка має, який з одного зернятка ціле сито намелює. Приїхав він […]
- Як пана поздоровляли У одного пана були іменини. Кріпакам наказали поздоровити пана й принести подарунок. Лановий каже: — Пан не любить, коли хтось багато говорить, то ви не дуже розбалакуйте. Коли відчините двері до пана в кімнату, то один з вас хай скаже: «Вітаємо пана!» А ті, що за дверима стоятимуть, хай підхоплять; «Зі всією ріднею!» Як домовилися, […]
- Як собака з вовком потоваришував Жив собі один господар. І мав він дуже старого собаку. Поки пес був молодий, усі його любили, гладили, годували, а як постарів — вигнали геть. Побіг собака до лісу й зустрів там вовка. Вовк і питає: — Куди це ти біжиш? — Служив господареві, доки в силі був, а як постарів, перестали їсти давати і в ліс […]