Литовські казки
- Собака-чинбар Побіг раз собака з пастухом у поле. Забіг у кущі й наскочив прямо на вовка. Вовк хап собаку за шию та й придавив до землі. Завив собака з горя. Почув пастух, що собака виє, і ну гукати: — Майстер, Майстер, Майстер! — так собаку звали. Як почув вовк, що собаку кличуть майстром, перестав його давити та […]
- Старий солдат Було це давно-предавно. Відпустили старого солдата з війська. Не мав він з чого жити й став шукати роботу. Та ніяк не міг її знайти. Якось зустрів він бабусю й похвалився своєю бідою. А вона й каже: — Далеко-далеко на сході, в пустелях несходимих стоїть скляний палац, а в тому палаці живе чорний пан. Піди до нього […]
- Талан і безталання У одному селі жили собі два брати. Один був багатий, скупий та бездушний, а другий — бідний, але з добрим серцем чоловік. Коли проходив який-небудь жебрак селом і надвечір заходив до багатого попроситися переночувати, то його виганяли та ще й, бувало, собаками цькували. А бідний кожного жебрака на ніч приймав. Клав він його на останній куль соломи, […]
- Той, що думає У одному селі жив собі дуже бідний чоловік. Мав тільки хатину, де по всіх кутках вітер гуляв, хвору жінку та п’ятеро голодних діток. Його сусід-багатій, якому бідняк вчасно боргу не повернув, забрав у нього останню корівчину. Хоч як просила багатія біднякова жінка не забирати корови, хоч як плакали діти, він все одно забрав їхню годувальницю. […]
- Три брати Жили собі три брати. Набридло їм на одному місці жити, і надумались вони піти у світ щастя пошукати. Одяглися хлопці в найкращу одежу, поприв’язували до поясів шаблі й вирушили в мандри. Та тільки до роздоріжжя разом ішли. А там брати побачили великий-превеликий камінь і поховали під ним свої шаблі. Домовилися, що коли хто з них повертатиметься […]
- Три сестри Жило собі три сестри. Наймолодша була не така розумна, як старші, то вони й кривдили її ще й дурненькою прозивали. В найстаршої сестри був маленький синок. Раз пішли старші сестри на річку прати і взяли з собою дитину купати. Прийшла до них дурненька та й каже: — Сестрички, навіщо ви його так миєте-вимиваєте? Побачать лебеді, […]
- Троє челядників Колись давним-давно в одного короля пропало три дочки. Було в короля три челядники: Думсюс, Тумсюс і Парейгус[1]. Вони вірно служили королеві, найтяжчі роботи робили, найскладніші справи розплутували. Дуже журився король за своїми дочками. Одного разу покликав він до себе Думсюса та й каже: — Запряжи в карету добрих коней, візьми мішок грошей і їдь шукати […]
- Чаклун У маленькій старій хатинці жив собі літній чоловік із сином Йонукасом. Поки батько був здоровий та дужий, він заробляв на хліб обом: то рови копав, то дрова рубав, то іншу роботу робив, до якої не хотіли братись багатії. Але одного холодного осіннього дня копав батько рів, застудився й захворів. Йонукас, як тільки міг, доглядав батька: […]
- Чому сонце світить удень, а місяць уночі Давно-предавно, коли ще й людей не було на світі, в одному гарному будиночку жили Місяць і Сонце[1]. Жили вони, жили, полюбили одне одного та й одружилися. Кохаючись, і доньки діждалися. Доньці своїй дали ім’я Земля. Багато, багато років Місяць із Сонцем в добрі та злагоді прожили, але одного дня посварилися. — Як ти така гаряча, […]
- Чому я нічого не маю Жив собі один парубок. І такий уже він був бідний, що нічогісінько в світі не мав. Одягнувся він одного разу як міг і пішов у світ. Кого не зустріне, то й питає: — Чого я нічого не маю? — А якусь роботу маєш? — Ні, не маю. — Коли роботи не маєш,— відповідають йому,— то звідки […]