Польські казки
- Болячка Один король був такий нещасливий, що не міг викохати жодної дитини: всі його діти вмирали ще в сповиточку. Нарешті народилося в нього один за одним двоє синів. їм минуло по кілька років, і вони вже мали своїх вихователів. Але молодший вчився куди краще й пильніше, ніж старший. Якось прийшов до палацу жебрак просити милостиню. А […]
- Водяник В одному селі жив дуже бідний рибалка. Мав він жінку й шестеро дітей. Ніде було рибалці ловити рибу, тільки в панському озері. А за це він мусив щодня постачати панові стільки риби, скільки той забажає. Трапилося раз, що в маєток мало з’їхатися багато гостей, отож пан наказав рибалці принести якнайбільше риби. Закинув рибалка сіть в озеро, […]
- Густекова біда Коли це було, ніхто вже гаразд цього і не знає. Жили в селі Високому два брати. Старшого брата звали Кароль, меншого — Густек. Старший брат жив у гарному мурованому будинку, мав велике господарство, кілька пар коней, чимало худоби, тримав двох наймитів і наймичку. А Густек жив у глиняній халупі, мав лише клаптик поля, та й те […]
- Двоє братів В одному селі жило двоє братів, багатий та бідний. Багатий брат, може, й зайшов би часом до бідного, та лиха жінка йому цього не дозволяла. Отож брати не бачилися аж сім років. Якось пішов бідний брат з візочком до лісу по дрова; жінка дала йому півхлібини й півголовки сиру з собою, а для голодних дітей […]
- Жайворон і вовк Намостив жайворон гніздечко в лісі. Прийшов кріт і хотів зруйнувати гніздечко. Жайворон літав навколо, пищав і просив, щоб кріт не чіпав його хатки, бо тоді малі пташенята загинути. Де не взявся вовк. Послухав, як нищить жайворон, і питає: — Чого це ти так пищиш? Може, з голоду? Бо я цілісінький день бігаю, виглядаю хоч якесь […]
- Камінь з Оструди Оце я вам почну бувальщину й скінчу так, як мені колись замолоду розповідали. Під Острудою є місто, яке здавна зветься Воріни. Колись, багато років тому, панував там німецький рицар, якого звали Дітріхом. Був це великий гульвіса. Сам кремезний, високий, борода чорна, плащ із чорним хрестом, а на поясі меч. Щодня приїжджав Дітріх конем із Оструди […]
- Карлик і ведмідь Було це давно-давно, коли ще в світі траплялися різні дива. Саме годі над річкою Нідою стояв старий вітряк. Восени селяни привозили до вітряка повні мішки зерна, а мельник Смолка перемелював його на борошно, з якого господині пекли потім хліб і коржі. Мельник був чоловік добрий і чесний, за мливо брав небагато, отож люди любили його […]
- Ледача дівчина В одної жінки була дочка. Звали її Кася. Була вона гарна й здорова, але страшенно ледача. Років до двадцяти сиділа на печі й нічого робити не хотіла, тільки спала або їла. Ніколи вона не вмивалася, не розчісувалась, волосся в неї було завжди розпатлане, розкудлане, і тому всі її називали ледачою Кудлою. Мати мусила сама поратися […]
- Міхал і пан Давним-давно, років, може, з двісті тому, в одному селі жив чоловік на ім’я Міхал. На зріст він був невисокий, але силу мав неабияку — однією рукою підіймав лантух з зерном, мов невеличку торбину, ще й завдавав його собі на плечі. Міхалова хата стояла на галявині в лісі; мав він клаптик поля, а дітей аж п’ятнадцятеро, отож […]
- Найкрасивіші руки Старий князь сидів на дубовій лаві, вкритій ведмежою шкурою. Яскраво палахкотіли дрова в печі, а він ніяк не міг зігрітися. «Життя минає»,— сумно подумав він. Підвівся з лави і підійшов до вікна. Навколо буяла соковита зелень. З веселим галасом бігали наввипередки діти. — Цій землі потрібні мудрі й справедливі правителі,— стиха промовив князь. Сам він […]