Словацькі казки
- Берона В сімдесят сьомій країні, за червоним морем, за дубовою скелею, де світ дошками оббитий, щоб земля туди не сипалася, жив собі один король. А в того короля був сад, а в тому саду одне таке дерево, що кращого в цілому світі не було. Чи дерево родить які плоди, чи ще родитиме коли, того ніхто не […]
- Ведмідь і комар Зустрілися якось ведмідь з комаром. От ведмідь і каже: — Ти, комаре, сідаєш на кожне створіння і кров п’єш. То скажи ж мені, чия кров найсолодша. Комар йому: — А певно, що людська. Добре. От і вирушив ведмідь по людську кров. Коли зустрічає хлопця: — Стій! Ти людина? — Колись буду людиною! — згорда каже хлопець, […]
- Вернидуб Була собі одна жінка. От народила вона сина. І мати й батько не могли намилуватися тим великим і дужим дитям. І сусіди й знайомі приходили подивитись, а згодом, як чутки розлетілися по світу, прибували люди з інших країн хоч поглянути на того хлопця. Бо ніхто не пам’ятає, щоб де яка жінка ще коли таку дитину […]
- Золота дівчина з яйця За давніх-давен у якомусь англійському місті жив собі король, і був у нього одним один син, що звався Сенпетер. Як прийшла йому пора женитися, то він і сказав батькові, що хоче собі за дружину таку дівчину, що не було її ще ні під сонцем, ні при місяці, ані на вітрі, ані під зоряним небом! От […]
- Золота прядочка Були собі чоловік та жінка. Жили вони у старій і вбогій хатині, берегли кожну копійку, але скільки не бились, ніяк не могли вилізти із злиднів. От одного вечора прийшла до них стара-стара баба, ще бідніша за них, та й просить: — Пустіть мене, люди добрі, переночувати! А ці убогі чоловік та жінка були справді добрими […]
- Лисичка та горобець Лисичка — то хитра штука. Іде вона раз біля куща, аж бачить — сидить горобець на гілці. Вона стала під кущем та й каже: — Друже милий, коли вітер дме тобі з лівого боку, під яке крило ти голову ховаєш? Він їй одказує: — Коли вітер дме мені з лівого боку, я ховаю голову під праве крило. […]
- Міхурець-пухирець і його товариші Міхурець-пухирець був сирота. Дома не мав він уже нікого й нічого. От і подався в мандри добрих собі товаришів шукати. Іде та й іде — мандрує. Аж підбігає до нього миша й каже: — Доброго тобі здоров’я, міхурець-пухирець, візьми-но й мене з собою! — А ти хто? — Я мишка-шкряботушка. — Ну, ходи! Ідуть та йдуть […]
- Мудрий Матійко і дурні Пішов раз Матійко на оглядини. Добре його там зустріли, щиро привітали. Як уже трохи посиділи та погомоніли, господар і каже: — А піди-но, стара, до комори та принеси сама знаєш що. Стара зараз же побігла у комору по закуску. Ждали Ті, ждали — неначе застрягла десь. Господар і каже: — Піди, дочко, подивися, де там наша […]
- Пан та селянин Був собі один великий пан. Він мав стільки добра, що й не знав, що з ним робить. Мав він золоту карету — таку, що тільки по столі їздити. От звелів він погукати одного селянина. — Ну, ось ти простий селянин, чи ти бачив коли-небудь таку дорогу річ, як оце? — Бачив, пане, ще й дорожчу. Один дощ […]
- Про дванадцять місяців Була собі мати й мала дві дочки: одну рідну, а другу пасербицю. Свою ж вона любила, а на пасербицю й дивитися не могла, і все через те, що Марушка була краща за її Голену. Марушка не здогадувалась про свою красу й не знала, чого мати так сердиться, ледве на неї погляне. Мусила сама робити геть […]