Таджицькі казки
- Два цапки Два цапки паслися біля арика. — Агей, друже, переходь до мене та пограймося,— гукнув один. — Ні, ти до мене переходь,— одказав другий. — Гаразд, я йду до тебе,— погодився перший. — Ні, я до тебе йду,— заперечив другий, і рушили назустріч один одному. Зійшлися вони посередині кладки. А кладка та була вузесенька, розминутися ніде. […]
- Два шейхи та селянин У рамазан[1] два шейхи вирушили на прощу до Мекки.[2] Ішли вони, йшли, потомилися й сіли під дерево перепочити. — Іти нам ще дуже далеко, і якщо ніхто не піднесе нам торбів, нічого з нашого задуму не вийде,— мовив один. — Еге ж, так ми швидко пристанемо,— озвався другий. Саме тоді й нагодився селянин. — О, […]
- Джуво-богатир і царівна-пері Жило колись троє братів, троє славетних богатирів. Якось подалися вони на лови. Ішли три дні й три ночі й дісталися до гори Тур[1]. То була найвища у світі гора. А богатирі в пошуках здобичі зійшли аж на самісіньку верховину. Раптом зашуміло-залопотіло, і в них над головами пролетіла дивна птаха. І така гарна, що вони зроду-віку […]
- Дядько та змій Так воно було чи ні, та жили колись чоловік і жінка, й мали вони непутящого сина. Ріс у того дядька добрий сад, а в закутні була яма. Якось дядько проходив біля тієї ями й загледів, що звідти вистромив голову змій. Видно було, що змій не збирається нападати, тож дядько подумав: «А чи не заприязнитися мені […]
- Жадібний суддя До одного міста прибився бідний чоловік. Тяжко працював він кілька років поденником і в поті чола заробив тисячу танг. А тоді став журитися, куди їх подіти: «Якщо я носитиму гроші з собою, довідається котрийсь лиходій і занапастить мене, а гроші забере. Заховаю їх у житлі, залізе злодій, знайде і вкраде. Найкраще, либонь, здати їх на […]
- Завзята Гулсанам Було чи не було, та люди переповідають, жив на світі падишах і мав він сина-одинака, Гасаном[1] звати. І занедужав той падишах, і які тільки лікарі лікували його, та ніхто не зміг повернути йому здоров’я. І лише мандрівний славетний цілитель з далекого краю порадив падишахові таке: — Живе на горі Каф чарівна біла газель. Хто торкнеться […]
- Золотар Якось у Бухарі[1] одного чесного дядька обмовники звинуватили в злодійстві й повели на суд до падишаха. А той, не дознавши правди, звелів скарати нещасного на горло. Уже перед шибеницею засуджений ляснув себе по чолу й тяжко зітхнув: — От шкода! Кати спитали, за чим він так жалкує. — Шкода ремесло з собою в могилу забирати, […]
- Кісточка Був один чемний хлопчик. Якось знайшов він абрикосову кісточку, показав мамі й питає: — Матусю, що мені робити з цією кісточкою. Розлущити й з’їсти чи посадити? — Ні, не розлущуй,— порадила мама,— а візьми посади в землю й полий. Кісточка зійде. Ти доглядатимеш саджанець, з нього виросте велике дерево і вродить воно багато абрикосів, і […]
- Кіт і лісові звірі Жив собі кіт. Вийшов він якось за село й зустрів лисицю. Накинула лисичка оком на кота й питає: — А чи не взяв би ти мене за жінку? — Візьму,— одказує кіт. Повела лисиця кота до себе додому, й стали вони жити вдвох. Нікуди не пускала, щоб звірі не побачили й не розірвали. Одного дня […]
- Кара за лиходійство Жив на світі чоловік. Збирав він хмиз по чагарях, возив верблюдом на базар, продавав людям, тим заробітком і перебивався з своєю родиною. І ось одного разу застала його в степу ніч. Вирішив він заночувати в караван-сараї[1]. А тієї ночі спинилися там купці з чужого краю. Розпалили багаття, наварили їсти, повечеряли, виспалися та й ізслизли, а […]