Турецькі казки
- Ледачий Ахмед Була собі одна вдова, та й мала вона сина Ахмеда та такого ледачого, що й серед ледацюг найледачіший. Мати виконувала всі синові забаганки, берегла його від холодного й гарячого, отож Ледачий Ахмед тільки те й робив, що дрімав біля тандиру. Іноді йому кортіло вийти в сад, тоді він починав хилитатися. Мати підбігала й питала: «Що […]
- Падишахів син та дев Було таке чи ні, а колись падишахів було чимало. Може, в решеті, а може, й на дні казана був один падишах, та й мав він сина. От як виріс парубок, сповнилося йому сімнадцять літ, батько й надумав його оженити. Знайшли юнакові дівчину та й заручили за падишахським звичаєм. Починають весілля вже, аж це опівночі наречена […]
- Пасербиця Було таке чи й не було, тут — нічого, а в Аллаха — повно всього. Жили колись чоловік та жінка та й мали одну-єдину доньку. Аж то якось занедужала жінка. Лежить вона немічна, вже й лікарі її дивилися, і ходжі, та тільки немає ради — ніхто не може дати добрих ліків. Хворіла вона, хворіла та й померла. Довго […]
- Переможець девів Давно колись був собі чоловік, і звали його Налджи. Ніколи не втрачав він своєї честі, ніколи не намагався зняти з дохлого коня підкову на щастя. Сам проливав піт, сам заробляв і хліб. Не мав він багатої садиби, зате було в нього троє синів, струнких, мов пагінці. Старші були звичайні парубки, а вже найменший, Мисдик, мав […]
- Син падишаха Був колись один падишах, і мав він трьох синів. А в саду в падишаха росла яблуня, і щороку родило на ній тільки троє яблук. Та ще ні разу не вдалося падишахові їх покуштувати. Якось і каже падишах своїм синам: — Мої любі, ніяк не можу я поласувати цими яблуками. Вже ви й повиростали, а й […]
- Син рибалки Був собі чоловік, звали його Мехмед-рибалка. Вдень ловив він рибу, увечері продавав — тим і жив. Якось він занедужав і, вже не сподіваючись вижити, сказав дружині: — Коли я помру, не кажи синові, що я був рибалка. Ось помер він, лишилася вдова з малим хлоп’ям. Коли ж хлопець підріс, почав до роботи братися. Тільки за що […]
- Умілі руки Давно колись був собі заможний чоловік, і мав він жінку та дочку-красуню. Не можна й розказати, яка вродлива була дівчина, навіть серед троянд вона квітувала, мов дивоквіт. Дивляться на неї люди й очей не можуть одвести. А вже батько з матір’ю — боялися й дихнути на неї, берегли від холоду й від спеки, але, хай буде […]
- Хазяїн і наймит Був собі колись багач, та такий скупий, що давав своїм наймитам по шматку хліба вранці й казав: «А обід я сам принесу». А тоді йшов додому, і наймити мусили працювати до вечора голодні. Почув про це один хитрий парубок та й проситься до багача в найми. Багач бачить, що парубок дужий та хвацький, і бере […]
- Чабаненко Був собі колись давно в одного чабана син, та такий гарний, що міг сказати ранковій зорі: «Або ти сходь, або я зійду!» Закортіло якось хлопцеві помандрувати по білому світу, але не було у нього нікого, щоб порадитися. Отож кинув він свою хатину та й пішов світ за очі. Довго він мандрував, аж прийшов до якогось […]
- Чанга-чунга Було таке чи ні, а було колись два брати. Старший багатий, а менший бідний. От приходить якось бідний брат до багатого та й просить: — Пожалій, брате, хоч малих дітей. Дай трохи грошей, бо в хаті й крихти хліба немає. А багатий йому: — Авжеж! Працювати треба, то й матимете. А в мене в хаті […]