Туркеменські казки

• Ішан та золото Був собі колись давно один туркмен, і наскладав він золота. А складав його цей чоловік у дзбан. От якось, заткнувши дзбан, поніс чоловік свій скарб ішанові, щоб той заховав. Через рік приходить чоловік до ішана й каже: — Давай моє золото. Ішан віддав йому дзбан. Та коли чоловік удома відіткнув той дзбан, то побачив, що золота […]
• Акпамик Був собі давно-давно один чоловік, який мав семеро синів, а доньки — жодної. Аж мала з’явитися ще одна дитина. Одного разу сини спорядилися на полювання та й кажуть батькові: — Як буде сестра, почепіть над ворітьми ляльку, а коли брат, то сідло. От поїхали вони в чисте поле, а в матері знайшлася донька. Батько й повісив […]
• Алдаркосе, дев та лисиця Був собі дуже давно один бідняк, звали його Алдаркосе[1]. От і каже він своїй дружині: — Піду я, жінко, пошукаю роботи. Та й пішов аж ген-ген далеко від домівки. Коли це назустріч йому дев. Привітався Алдаркосе, а дев йому й каже: — Щастя твоє, безбородий, що ти привітався до мене, бо інакше я тебе відразу […]
• Віл, лисичка та ішак Віл, лисиця та ішак заприятелювали між собою. І от надумали вони помандрувати трохи. Ішак з волом напасуться, а подруга лисичка щось уполює собі дорогою. От заблукали вони в якесь провалля, а ішак і каже: — Ой, біда мені та й годі! Мушу хоч трохи поре- віти, бо не витерплю більше. — Друже ішачку, тут не можна […]
• Вдавано хворий тигр Був собі колись могутній тигр. Та здолала і його старість, повипадали в тигра зуби й пазурі. Дичина, яку він досі полював заіграшки, тепер тікала від нього. Думав-думав старий тигр, як зарадити лихові, та й надумався. Пустив чутку, що дуже занеміг. А сам ліг у печері та й лежить. Стали приходити звідусіль звірі провідати хворого. Почула лисичка […]
• Вовк та баран Якось в одному яру пасся баран. Аж несе туди вовка. — Агов, баране, це мій яр, хіба не знаєш? — гукнув вовк.— Чому ти пасешся тут? — Ба ні, справжній господар у цьому яру я,— одказує баран.— 3 давніх-давен сюди ніхто інший і ногою не ступав. У цьому яру саме тільки пасовисько, воно тобі не потрібне, то […]
• Гадюка та ворона Давно колись високо в горах жила на одній скелі ворона. А недалеко від неї в норі оселилася гадюка. Тільки-но ворона виведе пташенят, гадюка їх одразу й поїсть. Довго так велося, все та гадюка їла ворониних діток. Замучилася ворона, стало їй життя не миле. Несила вже зносити таку наругу. А був у неї приятель — шакал. Якось, коли прийшов […]
• Ет, ведмідь!.. Заприятелював якось один чоловік з ведмедем. Чимало допомагав йому ведмідь, аж поки мужик не розбагатів. Ото й кличе він ведмедя до себе в гості, а жінці загадує: — А приготуй-но їсти, бо гість прийшов. — А хто ж той гість? — питає жінка. — Ет, ведмідь,— одказує чоловік. А ведмідь чув усю розмову, й не сподобалися […]
• Караван-баші Було таке чи й не було, а був собі один караван-баші[1]. Багато земель обходив він з караванами, та минули літа, і караван-баші зістарівся. Що не день, то все дужче пригнічував його тягар років, так що невдовзі не зміг він уже водити каравани. Якось надумалися його односельці поїхати у чужу країну по збіжжя. Приходять вони до […]
• Кмітливий бідняк У одного падишаха був на службі бідний чоловік. Дає йому якось падишах листа й наказує: — Іди й віддай цього листа головному мірабові[1]. А бідняк був кмітливий. Узяв у падишаха листа та й дав прочитати письменному чоловікові, а тоді й питає: — Скажи, що там написано? Прочитав той і каже: — Наш падишах наказав головному […]