Вірменські казки
- Кульгавий, безбородий та одноокий Жив собі купець. Перед смертю покликав він до себе сина і сказав йому: — Синку, заклинаю тебе: коли поїдеш з товаром, їдь куди хочеш, тільки не в Алеп. Минуло небагато часу, і якось син прийшов до матері і сказав: — Я хочу поїхати в Алеп. — Синку, — сказала мати, — але ж батько заклинав тебе, щоб […]
- Муха і комар Жили собі якось муха і комар. Були вони чоловіком та жінкою. Якось каже комар мусі: — Жінко, випав сніг, засипав усе довкола та й нашу хату геть прикидав. А покрівля у нас поганенька, ще протече. Піду-но я скидаю сніг. Відповіла йому муха: — Ти ж такий манісінький, як же ти можеш сніг скидати? — Ні, […]
- Не рий іншому яму — сам туди впадеш Жив-був на світі дуже багатий чоловік! Були у нього отари овець, табуни коней, вулики, млини, одне слово, такий він багатий був, що на нього пальцем показували. Ще було в того чоловіка двоє синів. Батько був уже старий, занепадав на силі і невдовзі помер. Поховали його з великими почестями. І ось минає день, тиждень, нарешті й […]
- Небилиця Жили-були собі чоловік із жінкою, такі бідні, що далі нікуди. Була в них курка-дивовижа. Хто спереду підступиться, того дзьобне, хто ззаду — того лапою копне. Такий страх брав кожного, що люди боялися на вулицю носа виткнути. Зрештою урвався терпець односельцям, наскаржилися вони сільському голові. Той прикликав до себе чоловіка й наказав: — Або приріж її, або […]
- Охік Були собі чоловік та жінка. І мали вони одного-єдиного сина. Настав час — і батько вирішив одвести свого сина до майстра — навчитись ремесла. От дійшли вони до джерела й зупинилися води напитись. Випив батько води й промовив: — Охай! Враз із води вигулькнув Охік-чарівник і питає: — Чого ти хочеш? Куди йдеш? — Хочу сина в […]
- Пастух-брехун Була в одного царя донька. Вирішив він її заміж віддати й оголосив по всій країні: — Віддам дочку за того, хто найкраще збреше! Багато знайшлося бажаючих, та ніхто не зміг збрехати так, щоб у його брехні не було й слова правди. Царські радники у кожній неправді знаходили якусь частку правди. Вже не залишилося в тім […]
- Плоди податків Жив колись у Тавризі перський цар, оточений візирами та слугами. Якось каже цар своїм візирам: — Слухайте-но, візири, сидячи отак у палаці, ми ніколи не дізнаємося, що діється в країні! — Як же бути, державцю? — А ось як: перевдягнімося дервішами й подамося по всіх закутках. Отоді напевно дізнаємося, як воно насправді. Зодяглися цар і […]
- По своєму ліжку простягай ніжки Жив-був цар. Якось покликав усіх кравців, що були в його державі, й наказав пошити йому ковдру, та таку, щоб і не довга і не коротка, а якраз на його зріст. Хоч як мудрували кравці, жоден не зміг виконати царевого наказу. Звелів цар зітнути усім голови. Аж ось приходить ще один кравець. — Вельможний царю,— каже […]
- Про рибину, що вміла говорити Жив-був колись один бідний чоловік, ходив підсобляв рибалці, і за це йому давали кілька рибин. З того вони й жили удвох із жінкою. Якось той рибалка зловив рибку, та таку вже гарну! Віддав цьому чоловікові, щоб потримав, а сам знову поліз у воду. От сидить чоловік на березі, милується гарною рибкою та й міркує собі: […]
- Про царівну-ледарку Жили-були син та мати. Якось мати захворіла. — Нані,— каже син,— може, поїсте чогось? А мати йому: — Якщо заріжеш вола, то попоїм, а ні — і ріски в рота не візьму. — А як орати доведеться, тоді чим управимось? Була в них лише пара волів. — Поки орати доведеться,— каже мати,— то й до нас […]