Японські казки

  • Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик Давно колись жили собі чоловік і жінка, та не було в них дітей. А тому ходили вони щодня у храм молити богів, щоб ті послали їм хоч би малюсінького хлопчика. І от одного дня знайшовся в них синок завбільшки з мізинчик. — Ой, яка гарненька дитина! — раділа мати. — Скоро підросте і нам допомагатиме! — тішився […]
  • А де ж я? Якось узяли під варту одного ченця, що любив поживитися чужим добром. Зв’язав його вартовий і повів до в’язниці. Дорогою трапилася їм харчівня. — Випити б востаннє! — каже чернець. — Гроші в мене ще є, а у в’язниці їх усе одно відберуть. Спокусився вартовий. — Ну що ж, вип’ємо! Навіщо даремно грошам пропадати! — Так то воно […]
  • Біб, соломинка та вуглинка Жила собі колись бабуся. Якось задумала вона наварити бобу, тож намочила його у воді. Трохи згодом дивиться — біб уже розм’як і набух. Бабуся заходилася пересипати його в казанок — одна зернина впала на землю й покотилася у куток саду. «Добре, що тільки одна зернина випала»,— подумала бабуся й пішла по солому на розпал. Раптом дмухнув вітер — […]
  • Брехун з брехунів Давно колись жив у місті Нарі чоловік, який прагнув одного: здобути собі серед людей слави брехуна з брехунів. Отож одного дня пустився він у мандри. Поїхав на схід і нарешті добувся до Камакури. «Найшвидше б зустрітися з тутешніми брехунами!» — проказував він подумки і раптом побачив дороговказ із написом: «Село Брехачі». «Отут я зможу нарешті набрехати, […]
  • Вірні друзі Жили колись чоловік із дружиною, і була в них маленька донька. Тільки раптом занедужала дружина і померла. Залишився удівець удвох з донькою. Важко йому було без господарки, аж тут знайшлися свати, і він одружився знову. Не злюбила мачуха пасербицю, б’є її смертним боєм без усілякої провини. А дівчинка терпить несправедливі побої і все одно залишається слухняною. […]
  • Віроломне мишеня Жили дві миші, ні про що не думали. Але от прийшла до них старість: очі стали погано бачити, зуби притупилися, та й сил поменшало. Порадилися миші одне з одним і взяли собі у служники молоденьке мишеня на ім’я Тюске, що означає «вірна допомога». Домовленість була такою: старі миші навчать Тюске всім мишачим хитрощам, а він […]
  • Вітри й дітвора Було це дуже давно. Одного осіннього дня сільські діти гралися на моріжку біля храму. Раптом підійшов до них незнайомий чоловік і запитав: — Чи не хотіли б ви, хлоп’ята, податися кудись, де можна поласувати хурмою та грушками? — Чому ж ні, хотіли б! — відповів один хлопець. — Чому ж ні, хотіли б! — підхопили інші. — […]
  • Вдячна Журавка Жили колись собі старий із старою. Були вони дуже бідні, але добрі й лагідні на вдачу. Якось поніс старий продавати дрова до міста. Та, як на лихо, з самого ранку пішов сніг, поля і гори вкрилися білою габою. — Шкода, що я вибрався до міста в таку негоду,— зітхнув старий, поглядаючи на небо.— Проте як […]
  • Вербова гілка Один чернець дістав десь живець верби і посадив його у себе в саду. — Дивися гарненько, щоб не залізли діти і не зламали! — наказав він служці. Служка поставив свій столик на терасі і з цього дня почав тут займатися краснописом. Пише і за деревцем доглядає. Так минуло сім днів. Якось чернець знову прийшов до саду. […]
  • Винахідлива наречена У одному селі недалеко від річки жив старий селянин. Було в нього дві доньки. Важко жилося селянину. З ранку до вечора колупав він мотикою свій клаптик землі поблизу будинку. Але земля була такою поганою, що врожаю не вистачало і на півроку. Якось, коли селянин працював на своєму полі, до нього підійшов одягнений в ошатне кімоно чоловік […]