Лисичка — то хитра штука. Іде вона раз біля куща, аж бачить — сидить горобець на гілці. Вона стала під кущем та й каже:
— Друже милий, коли вітер дме тобі з лівого боку, під яке крило ти голову ховаєш?
Він їй одказує:
— Коли вітер дме мені з лівого боку, я ховаю голову під праве крило.
Лисичка прикинулася, що не розуміє.
— Щось я мало з того второпала. Ану ж покажи мені, як ти це робиш.
Горобець сховав голівку під крило, а лисиця хап його&nbasp;— та й з’їла.
