Як дівчина короля перехитрила

Жила-була десь за сімома морями кмітлива дівчина. А була вона така розумна, що слава про неї дійшла аж до короля. Королю так багато говорили про цю дівчину, що він нарешті наказав запрягти коней і їхати по неї.

Привезли дівчину до короля. А король і каже:

— Ну, дівчино, чув я про твій великий розум. Отож слухай! Є в мене на горищі куделя. А їй — сто років. Спряди з неї золоті нитки.

Дівчина відповіла:

— Ваша величносте, володарю життя й смерті людей, е в мого батька сторічний лозовий тин, накажіть з нього зробити веретено, і я вам спряду золоті нитки.

Сподобалась відповідь королю, але зараз же він придумав інше:

— Гаразд, дочко, ти мені добре відповіла, а тепер я тобі скажу ось що. Є в мене на горищі сто глечиків з дірками. Залатай їх!

— Охоче залатаю, — відповіла дівчина, — але хай ваша величність спершу накаже повивертати оті глечики, бо ж, відома річ, латки з правого боку ніколи не кладуть.

Каже тоді король:

— Друга відповідь теж розумна. Дам я тобі ще одне завдання. Якщо відповіси — ось моя рука, оженюсь на тобі.

— Кажіть, ваша величносте.

— Так ось що. Принеси й не принеси, щоб було й не було.

Дівчина подумала трохи, вийшла на кухню і попросила у кухаря два сита. Вийшла вона на подвір’я, де саме літала сила-силенна голубів, схопила одного голуба й поклала між сита. Потім пішла до короля:

— Ось я вам принесла те, чого ви бажали.

Бере король сита в руки — подивитися, що там між ними. Тільки-но він розкрив рота, а голуб і вилетів!

— Ось бачите, ваша величносте, я принесла й не принесла; було й немає.

Побачивши, що дівчина й справді дуже розумна, король вирішив одружитися з нею. Запросили музик і танцювали тиждень, а може, й цілих два.

Я теж на тому весіллі був, мед, горілку пив, по бороді текло, а в рота не попало.

Хто не вірить — хай перевірить.


Оцінити:
1 зірочка2 зірочки3 зірочки4 зірочки5 зірочок

up