Одного вечора, коли Хитрий Петр повертався з роботи, вискочив на дорогу злий собака, кинувся на нього і вкусив. Хитрий Петр недовго думав, замахнувся сокирою і вбив собаку. Господар собаки зразу пішов до судді, поскаржився на Хитрого Петра і зажадав, щоб той заплатив за собаку добрячі гроші.

Суддя дуже шанував хитруна, але мусив викликати його до себе. Прийшов Хитрий Петр до судді й розповів усе, як було: так і так, хтозна-звідки вискочив собака і кинувся на нього, а він захищався і вдарив собаку по голові, той і здох.

— Ех, Петре, Петре, треба було бити сокирищем, а не обухом,— похитав головою суддя.

— Так воно то так,— мовив Хитрий Петр,— але хай би тоді й собака мене кусав хвостом, а не зубами!