Нема гіршого від пияцтва

Жив колись багатий чоловік і мав він сина-одинака. Коли синок трохи підріс, він послав його навчатися в місто. Влаштував у заможного товариша й наказав: давай синові гроші, коли він тільки зажадає. От почав хлопець учитися. Він старався, і вчителі його хвалили. Так минув якийсь час.

Одного разу вийшов хлопець на вулицю і побачив годулку[1]. Вернувся до господаря й попросив грошей купити годулку. Господар написав його батькові:

«Син твій навчається, але хоче стати музикою. Дати йому гроші на годулку чи ні?»

Батько відповів:

«Давай йому гроші до пори, до часу…»

Іншим разом хлопець знову вийшов на вулицю. Побачив козицю, вернувся додому й попросив грошей на козицю. Господар знову написав батькові:

«Син твій начебто навчається, та хоче грати на козицю. Давати йому гроші чи ні?»

«Давай гроші до пори, до часу…»

Підріс хлопець і почав купувати подарунки дівчатам. Господар написав батькові:

«Син твій ніби навчається, тільки от купує подарунки дівчатам. Давати гроші чи ні?»

Батько відповів:

«Давай гроші до пори, до часу…»

Згодом став хлопець пити з друзями. За все платив сам і вимагав грошей. Господар написав батькові:

«Син твій начебто ще навчається, але часто п’є з друзями. Давати йому гроші чи ні?..»

Батько відповів:

«Приїду розрахуватися з тобою за все. Я втратив сина. Бо нема гіршого від пияцтва. Воно — на все життя!»

[1] Годулка — народний музичний смичковий інструмент.


Оцінити:
1 зірочка2 зірочки3 зірочки4 зірочки5 зірочок

up