Жили дві миші, ні про що не думали. Але от прийшла до них старість: очі стали погано бачити, зуби притупилися, та й сил поменшало. Порадилися миші одне з одним і взяли собі у служники молоденьке мишеня на ім’я Тюске, що означає «вірна допомога». Домовленість була такою: старі миші навчать Тюске всім мишачим хитрощам, а він їм за те буде прислужувати.
— Сьогодні непогано б рибки скуштувати, йди на кухню, вкради потихеньку шматочок кети! — мовили миші новому служнику.
— Гаразд, — відповів Тюске і побіг на кухню.
Знайшов він там рибу і думає: «Навіщо я понесу весь шматок хазяям? З’їм краще сам, а старим і риб’ячої луски та кісток вистачить». Так і зробив.
Подивилися старі миші на те, що приніс їм Тюске, і запитують: — А де ж риба?
А він їм у відповідь:
— Рибу люди з’їли, от я і приніс все, що залишилося.
Нема чого робити, узялися старі миші за недоїдки. А хитрий Тюске лише посміювався з них нишком.
Іншого вечора знову покликали миші свого служника.
— Принеси нам тепер яйце, — сказали вони.
— Слухаюся, — відповів Тюске.
Забрався він у буфет і потяг відтіля величезне куряче яйце. Виїв сам усю середину, а шкаралупу приніс хазяям.
— От вам яйце!
— Дякуємо тобі за працю, але ж тут лише шкаралупа.
— Усе люди з’їли, що залишилося, те і приніс.
— Ну, нема чого робити, — знову погодилися старі миші і узялися гризти несмачну яєчну шкаралупу.
Так і повелося. Попросять старі миші Тюске принести щось їстівне, а він сам усе з’їсть і притягне хазяям самі недоїдки: якщо апельсин — то шкірку та насіннячко, якщо рисовий колобок — то одну тільки паличку.
І от якось покликали старі миші Тюске і кажуть:
— Кортить нам скуштувати чого-небудь солоденького. Піди, можливо, знайдеш рисове печиво!
Вирушив Тюске на промисел. Забрався він на полицю, а там лежить на бамбукових листах солодкий пиріг з бобовою начинкою. Зрадів Тюске такій знахідці і, як звичайно, з’їв увесь пиріг сам. Але пиріг був без кісточок і скоринки, а тому від нього нічого не залишилося. Узяв тоді Тюске бамбукового листа і потяг його до хазяїв. Приходить і каже:
— Пішов я за солодким для вас і знайшов тільки це. Ось, подивіться!
Понюхали старі миші листя бамбука, скривили злякано мордочки і промовили:
— О, це дуже, дуже небезпечно! Таких солодощів краще не куштувати!
Сказали так старі миші і відбігли подалі.
Дивною здалася Тюске поведінка хазяїв. Хотів він запитати у старої миші, що трапилося, але тут в очах у нього потемніло, перекинувся Тюске кілька разів і сконав.
А трапилося те, що в пирозі була мишача отрута. Так Тюске і поплатився за своє віроломство.
